АНАЛІТИЧНА ДОВІДКА проведення самооцінювання Кельменецького ліцею – опорного закладу у 2025/2026 н.р. за напрямом 2 Вивчення системи оцінювання здобувачів освіти

Статистична інформація

Назва форми

Заповнено

Перелік запитань для інтерв’ю із заступником керівника закладу освіти

1

Анкета для батьків

386

Анкета для педагогічних працівників

60

Анкета для учня/учениці

147

Форма вивчення педагогічної діяльності

42

Форма вивчення документації

1

Вимога 2.1. Наявність системи оцінювання

результатів навчання учнів, яка забезпечує

справедливе, неупереджене, об'єктивне та доброчесне оцінювання

Номер критерію

Назва критерію

Опис досягнень і
потреб для вдосконалення

Рекомендації

2.1.1.

Учні отримують від педагогічних працівників інформацію про критерії, правила та процедури оцінювання результатів навчання

Педагогічний колектив Кельменецького ліцею – опорного закладу у своїй діяльності керується нормативними документами, передбаченими чинним законодавством. У сфері оцінювання рівня навчальних досягнень учнів педагоги використовують критерії оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти, розроблені МОН України. Критерії оцінювання роздруковані та прикріплені у навчальних кабінетах на видному місці. Деякі вчителі –предметники зробили розсилку документу через вайбер групу.

Освітня програма Кельменецького ліцею – опорного закладу містить опис інструментарію оцінювання здобувачів освіти. На засіданнях педагогічної ради приймаються рішення щодо вибору форм, змісту та засобів оцінювання результатів навчання учнів. Приймаються рішення щодо критеріїв оцінювання варіативної складової навчальних планів. Педагогічним працівникам рекомендовано здійснювати оцінювання навчальних досягнень учнів 1-2 класів за вербальною оцінкою, 3-4 класів – за рівневою оцінкою, 5-11 класів – за бальною.

Згідно з опитуванням 93% педагогічних працівників використовують рекомендації МОН України щодо критеріїв оцінювання. 38% педагогів розробляють самостійно критерії для кожного виду роботи та виду діяльності учнів. 23% вчителів користуються критеріями, які розробили інші педагоги.

55% вчителів зазначають про те, що оприлюднення критеріїв оцінювання відбувається шляхом інформування здобувачів освіти на початку навчального року/семестру; більше половини педагогів інформують учнів про критерії перед вивченням кожної теми, 25% вчителів пояснюють учням індивідуально. І лише 7% педагогів використовують можливості

веб сайтів, інтерактивних платформ.

Проте не розроблені критерії для здійснення самооцінювання та взаємооцінювання учнями. Під час навчальних занять, відвіданих адміністрацією закладу, робота з критеріями оцінювання здійснювалася в поодиноких випадках.

85% опитуваних батьків стверджують, що отримують інформацію про критерії, правила і процедури оцінювання навчальних досягнень учнів. 5% батьків зазначають, що ніколи не отримують інформацію про критерії оцінювання.

Оприлюднити критерії оцінювання навчальних досягнень учнів з предметів і курсів робочого навчального плану, розроблені відповідно до нормативних документів, освітньої програми закладу та на основі компетентнісного підходу. Доповнювати і оприлюднювати критерії оцінювання, конкретизуючи їх за видами роботи, складністю, типами завдань.

Активніше використовувати можливості веб сайтів, інтерактивних платформ.

2.1.1.2. Частка здобувачів освіти, які в закладі освіти отримують інформацію про критерії, правила і процедури оцінювання результатів навчання

51% учнів підтверджують, що отримують інформацію про критерії, правила та процедури оцінювання навчальних досягнень учнів на початку року/семестру; 45% - перед вивченням кожної теми; 29% учнів стверджують, що отримують інформацію лише коли звертаються до вчителя особисто. 4% учнів кажуть, що ніколи не отримують інформацію про критерії оцінювання.

Система оцінювання навчальних досягнень повинна бути відкрита, прозора та зрозуміла для здобувачів освіти Правила оцінювання необхідно прописувати, не залишати в усній формі.

Критерій 2.1.1. Учні отримують від педагогічних працівників інформацію про критерії, правила та процедури оцінювання результатів навчання

ДОСТАТНІЙ РІВЕНЬ

2.1.2.

2.1.2.1. Частка педагогічних працівників, які застосовують систему оцінювання, спрямовану на реалізацію компетентнісного підходу

Система оцінювання у початковій школі, в 5-8 класах ґрунтується на компетентнісному підході. Переважна більшість учителів застосовують різні прийоми формувального оцінювання результатів навчання учнів. Спостерігається впровадження важливого принципу формувального оцінювання – його позитивність. Більшість учителів початкових класів застосовують формувальне оцінювання на основі чітко сформованих і представлених учням критеріїв. Вчителі початкових класів застосовують формувальне оцінювання на різних етапах уроку. Особливість компетентності, як результату освіти полягає в тому, що вона є інтегрованим результатом, виявляється через діяльність і вдосконалюється не в процесі автономізації умінь, а в процесі інтеграції з іншими компетентностями.

Потребує вдосконалення організація домашньої самостійної роботи учнів: доцільно запроваджувати диференційований підхід до формування таких завдань та роз’яснювати алгоритм їх виконання під час навчальних занять.

Система формувального та компетентнісного оцінювання в 5-11 класах потребує вдосконалення та ширшого запровадження. Третина вчителів не оприлюднюють критерії оцінювання результатів навчання під час проведення навчальних занять. Вчителі-предметники 5-11 класів рідко застосовують формувальне оцінювання, взаємооцінювання та самооцінювання.

Забезпечувати постійний зворотний зв’язок між учителем й учнем, завдяки якому дитина одержує інформацію про орієнтири свого розвитку у навчанні, разом з учителем планує цілі та аналізує результат своєї діяльності на доступному для себе рівні. Формувати культуру взаємооцінювання.

Критерій 2.1.2. Система оцінювання результатів навчання учнів у закладі освіти сприяє реалізації компетентнісного підходу до навчання

ВИМАГАЄ ПОКРАЩЕННЯ

2.1.3.

2.1.3.1. Частка здобувачів освіти, які вважають оцінювання результатів їх навчання у закладі освіти справедливим і об’єктивним

За результатами анкетування батьків, 53% зазначають, що вчителі завжди справедливо оцінюють навчальні досягнення їхніх дітей, 38% вважають, що педагоги переважно справедливо оцінюють здобувачів освіти. 4% опитаних вважають, що переважно несправедливо оцінюють їхніх дітей. 2% вважають , що оцінюють не об’єктивно.

За результатами анкетування учнів 12% вважають оцінювання результатів їхнього навчання в закладі освіти справедливим, об’єктивним та аргументованим; 73% учнів зазначають, що у більшості випадків оцінюють справедливо. 26% учнів стверджують, що вчителі завжди аргументують виставлення оцінок, ще до початку оцінювання пояснюють за що учень/учениця отримують бали відповідного рівня. 53% учнів зазначають, що в переважній більшості вчителі пояснюють вимоги до оцінювання і аргументують виставлення оцінок. Проте 15% учнів зазначають, що вчителі дуже рідко пояснюють вимоги до оцінювання, не завжди аргументують виставлену оцінку.

Здійснювати індивідуальне роз’яснення учням, щодо результатів їхнього навчання.

Критерій 2.1.3. Учні вважають оцінювання результатів навчання справедливим, неупередженим, об'єктивним, доброчесним

ДОСТАТНІЙ РІВЕНЬ

Вимога

2.2.

Систематичне відстеження результатів навчання кожного учня та

надання йому (за потреби) підтримки в освітньому процесі

Номер критерію

Назва критерію

Опис досягнень і
потреб для вдосконалення

Рекомендації

2.2.1.

2.2.1.1. У закладі освіти систематично проводяться моніторинги результатів навчання здобувачів освіти

У закладі освіти проводиться внутрішній моніторинг результатів навчання здобувачів освіти не менше ніж двічі на рік з усіх предметів інваріантної частини, це відображено в наказах керівника. Адміністрація аналізує результати навчання здобувачів освіти за середнім балом з предмету, середнім балом кожного учня та рівнями навчальних досягнень (високий, достатній, середній, початковий). У кінці навчального року здійснюється кваліметрична оцінка досягнень. Після отримання результатів оформлюється наказ. Проте на засіданнях педагогічної ради не завжди проводиться аналіз результатів моніторингу оцінювання. Не здійснюється порівняння результатів навчання по роках. Потребує вдосконалення аналіз результатів моніторингу враховуючи показники формувального оцінювання, відстеження особистісного поступу кожної дитини, особливо тих, хто має низький рівень знань, та розробка індивідуальних освітніх траєкторій для здобувачів освіти, які потребують додаткової підтримки вчителя.

Розглядати результати моніторингових досліджень на педрадах, порівнювати з результатами попередніх років.

Під час організації моніторингу результатів навчання більше уваги звертати на індивідуальний поступ учнів, відповідно до узагальнених результатів приймати рішення, конкретизуючи їх. Враховувати показники формувального оцінювання, відстеження особистісного поступу кожної дитини, особливо тих, хто має низький рівень знань. Розробляти індивідуальні освітні траєкторії для здобувачів освіти, які потребують додаткової підтримки вчителя.

2.2.1.2. За результатами моніторингів здійснюється аналіз результатів навчання здобувачів освіти, приймаються рішення щодо їх коригування

За результатами моніторингу здійснюється аналіз результатів навчання здобувачів освіти, приймаються рішення щодо їх коригування. Результати обговорюються на нарадах при директорі, засіданнях методичних об’єднань; вчителі проводять індивідуальну роботу з учнями, які працюють на початковому рівні, зокрема їх долучають до індивідуальних занять. Застосовують диференціацію під час проведення на уроках.

Вчителі початкових класів та 5-8 класів відслідковують прогрес навчальних досягнень учнів, узагальнюють в Свідоцтві навчальних досягнень, яке складається з двох блоків: особисті досягнення та предметні компетентності. Для оцінювання застосовують систему трьох рівнів: «має значні успіхи», «демонструє помітний прогрес», «потребує уваги і допомоги». Учні 5-8 класів оцінюються за групами результатів. За результатами такого спостереження вчителями приймаються рішення стосовно коригування календарного планування, планується індивідуальна робота з учнями, використовуються методи диференційованого навчання. Накази з основної діяльності містять рішення щодо відстеження динаміки результатів навчальних досягнень учнів.

Моніторинг здійснюється в рамках вивчення конкретних предметів (під час вивчення стану викладання), узагальнений моніторинг з усіх

предметів може проводитися в кінці першого та другого семестрів, аналізуємо рівень навчальних досягнень учнів, їх особистісний ріст і поступ. Результати моніторингу розглядаються на засіданнях професійних спільнот.

Критерій 2.2.1. У закладі освіти здійснюється аналіз результатів навчання учнів

ВИМАГАЄ ПОКРАЩЕННЯ

2.2.2.

2.2.2.1. Педагогічні працівники за допомогою оцінювання відстежують особистісний поступ здобувачів освіти, формують у них позитивну самооцінку, відзначають досягнення, підтримують бажання навчатися, запобігають побоюванням помилитися

Система формувального оцінювання переважно враховує всі вимоги компетентнісного підходу. Впроваджена система формувального оцінювання в початковій школі та в 5-8 класах сприяє особистісному поступу здобувачів освіти. Вчителі надають учням час на обдумування відповідей, супроводжують відповідь учнів уточнювальними питаннями, забезпечують зворотній зв’язок щодо якості виконання/виконаного завдання, спрямовують оцінювання результатів навчання на індивідуальний поступ учнів. Більше половини вчителів початкових класів використовують прийоми самооцінювання та взаємооцінювання. Переважна більшість вчителів відзначають досягнення учнів, підтримують в них бажання навчатися.
Вчителі зазначають, що здебільшого вони:

аналізують рівень засвоєння учнем/ученицею навчальної теми з предмету і прослідковують динаміку результатів навчання, з’ясовуючи та аналізуючи її причини (76%).

68% педагогів визначають сильні сторони учня/учениці та розвивають їх.

Під час спостереження за навчальними заняттями виявлено:

90% педагогів надають час на обдумування відповіді.

85% - супроводжують відповідь уточнюючими питаннями

65% педагогів - акцентують увагу лише на позитивній динаміці

55% вчителів організовують самооцінювання навчальних досягнень учнів.

60% - практикують надання учням зворотного взаємозв’язку одне одному.

Спрямувати систему оцінювання на формування у здобувачів освіти відповідальності за результати свого навчання, здатності до самооцінювання. Коли дитина бере участь у формуванні навчального простору чи системи, вона автоматично долучається до процесу та несе відповідальність за результат.

Критерій 2.2.2. У закладі освіти впроваджується система формувального оцінювання

ДОСТАТНІЙ РІВЕНЬ

Вимога.

2.3.

Спрямованість системи оцінювання на формування у здобувачів освіти відповідальності за результати свого навчання, здатності до самооцінювання

Номер критерію

Назва критерію

Опис досягнень і
потреб для вдосконалення

Рекомендації

2.3.1.

2.3.1.1. Педагогічні працівників надають здобувачам освіти необхідну допомогу в навчальній діяльності

Під час спостереження за навчальними заняттями спостерігалась постійна підтримка вчителями учнів. На різних етапах уроку, відбувається рівноправний двосторонній діалог між вчителем і учнями. При спілкуванні переважають позитивні, спрямовані на підвищення мотивації до навчання фрази. Вчителі чітко пояснюють свої вимоги, надають індивідуальну підтримку під час виконання учнями завдань. Коментують і дають можливість виправити помилки, не караючи за це учнів. В своїх анкетах вчителі вказують, що мотивують учнів до вивчення предмету, створюючи ситуацію успіху під час навчальних занять (51%), атмосферу взаємоповаги, творчості, співпраці (51%), дають можливість висловлювати власну думку, сприймають їхні погляди, підтримують ініціативи (50%). Проте, лише 27% педагогів розробляють різнорівневі завдання та пропонують дітям самостійно обрати рівень складності.

Вчителі завжди дають учням позитивний зворотній зв’язок, щиро радіють і відзначають успіхи кожної дитини.

Проте, з 147 опитаних лише 49 учнів відповіли, що відчувають довіру, повагу та підтримку від учителів; 24 - мають можливість обирати завдання певного рівня складності, 90 учнів отримують допомогу вчителя на прохання. Проте, 15 учнів відповіли, що рідко або ніколи не отримували допомоги від ввчителя на їх прохання.

2.3.1.2. Частка здобувачів освіти, які відповідально ставляться до процесу навчання, оволодіння освітньою програмою

Згідно з опитуванням, учні усвідомлюють залежність результатів навчання від власної

наполегливості та праці - 78% , 29% опитаних учнів зазначають - «від моєї праці та батьків, які мотивують мене до навчанні», 46% учнів пов’язують результати свого навчання з рівнем викладання; 40% учнів кажуть, що результати навчання залежать від ставлення вчителів до особистості учня.

29% учнів відповідально ставляться до навчання, усвідомлюють його важливість для подальшого життя, і школа таку відповідальність розвиває. 46% відповідально ставляться до вивчення окремих предметів, бо усвідомлюють їхню важливість для майбутнього. 16% учнів стверджують, що вони відповідально ставляться до навчання, але школа не розвиває відповідальність до навчання. 7% учнів кажуть, що школа не готує до життя, тому у них і відсутня відповідальність.

2.3.2.

2.3.2.1. Учителі в системі оцінювання результатів навчання використовують прийоми самооцінювання та взаємооцінювання здобувачів освіти

Під час спостережень за навчальними заняттями, більше половини вчителів використовують прийоми самооцінювання та взаємооцінювання здобувачів освіти.

6 % учнів відповіли, що вчителі завжди проводять самооцінювання під час занять, часто – 26%, іноді – сказало 55% дітей.

10 учнів відповіли, що педагоги рідко або ніколи не проводять самооцінювання на уроках.

Критерій 2.3.2. Заклад освіти забезпечує самооцінювання та взаємооцінювання результатів навчання учнів

ВИМАГАЄ ПОКРАЩЕННЯ