АДАМЧУК ОЛЕКСАНДР ВІКТОРОВИЧ
(28.01.1986-21.03.2025)
Народився Олександр 28 січня 1986 року у селі Новоселиця Дністровського району Чернівецької області. Навчаючись у Новоселицькій середній школі зарекомендував себе як товариський та активний учень. З дитячих років Сашко не боявся взяти на себе відповідальність у вирішені складних ситуацій. Ця риса збереглася в нього і в подальшому житті. Коли батьки поїхали працювати до Москви Сашко залишився із дідусем та бабусею.
Досягнувши повноліття, юнак пішов до лав Збройних сил України. Службу проходив у місті Дніпрі, в після закінчення строкової служби залишився служити по контракту.
Одружився. У шлюбі з дружиною Наталею виховував двох донечок – Валерію та Владиславу. Проживала сім’я Адамчуків на батьківщині дружини у місті Маріуполі Донецької області.
У 2014 році, коли росіяни почали захоплювати українські землі, Олександр переїхав із сім’єю в село Новоселицю, місце де пройшли його дитячі роки.
20 листопада 2022 року його мобілізовано до лав Збройних сил України. Служив у 61-й Окремій Механізованій Степовій бригаді Сухопутних військ. Був на посаді штаб-сержанта за професією парамедик. Брав участь у визволенні Херсонської області, в боях за Соледар і на Авдіївському напрямку. Останнім часом виконував бойові завдання в Курській області.
За мужність та героїзм Олександр нагороджений Орденом «За заслуги» та Почесною відзнакою і нагрудним знаком 61-ї Окремої механізованої Степової бригади «Воля назавжди».
Загинув воїн 21 березня 2025 року під час виконання бойового завдання, в дорожньо-транспортній пригоді біля селища Стецьківка Сумського району Сумської області. Похований в селі Конева Вендичанської громади Могилів-Подільського району Вінницької області. В Олександра залишились батько Віктор, мати Надія, дружина та доньки.
В честь загиблого Героя Олександра Адамчука названо дрон, який передано у військову частину, в якій разом зі своїми побратимами Олександр ніс нелегку службу, захищаючи Україну від ворогів.
