Cтратегія розвитку Кельменецької селищної територіальної громадина 2024-2027 роки

Дата: 30.12.2024 12:09

Кількість переглядів: 41

 Cтратегія розвитку Кельменецької селищної територіальної громадина 2024-2027 роки

Вітальне слово голови ОТГ:

Маю за честь привітати всіх учасників процесу розроблення Стратегії розвитку Кельменецької селищної територіальної громади (далі – Стратегія)) з його успішним завершенням.

Стратегія – це фундамент майбутнього нашої громади. Це структуровані цінності – яким ми з вами бачимо нашу громаду. І чіткий план – як ми його зробимо таким.

Будь-яка громада являє собою складний соціально-економічний механізм. Це одночасно і територіальна цілісність, і середовище функціонування, і спосіб життя, і можливості культурного, духовного, фізичного розвитку як окремої особистості, так і громади в цілому. Надати повний опис різнопланового та багатовекторного майбутнього розвитку дуже складно, але саме інтерес до майбутнього є головним стимулом до розробки стратегічного планування. Позитивні зміни в громаді не настануть лише внаслідок бажання. Потрібні щоденні цілеспрямовані зусилля у визначеному напрямі.

Дана Стратегія створена саме для того, щоб вивчити головні стратегічні пріоритети, реалізація яких забезпечить розвиток та досягнення поставлених цілей. Тому Стратегія розвитку – це інструмент покращення конкурентоспроможності громади, що допоможе привернути увагу інвесторів та грантодавців

Ми повинні не просто жити з дня на день, вирішуючи поточні проблеми, але й мати чіткий план розвитку і рухатися згідно з ним. Тільки таким чином ми дамо шанс Кельменецькій громаді знайти себе на економічній, культурній, туристичній карті країни.

Впевнений, що розроблена Стратегія розвитку виконає своє основне призначення – бути головним управлінсько-планувальним документом Кельменецької селищної територіальної громади (далі – СТГ) на період до 2027 року. Ця впевненість, серед іншого, обумовлена й тим, що до розроблення Стратегії через утворену Робочу групу були залучені представники адміністративних одиниць, які увійшли до складу Кельменецької селищної територіальної громади, депутати, приватні підприємці, громадські активісти, фахівці органів місцевого самоврядування, молодь.

Всім учасникам Робочої групи з розробки проекту Стратегії висловлюю подяку за виконану роботу.

Селищний голова                                                                Богдан ОЛІЙНИК

ЗМІСТ

Вітальне слово голови ОТГ               ..........................................................................................................................1

ВСТУП...........................................................................................................................................................................4

2. МЕТОДОЛОГІЯ ТА ОПИС ПРОЦЕСУ РОБОТИ...............................................     ..................................................4

Склад робочої групи з підготовки проєкту Стратегії розвитку Кельменецької селищної територіальної громади....6

3. КОРОТКА ХАРАКТЕРИСТИКА ГРОМАДИ..................................................................................................................8

Історична довідка Кельменеччини...............................................................................................................................17

Селище Кельменці.....................................................................................................................................................17

село Бабин.................................................................................................................................................19

село Бернове...........................................................................................................................................................20

село Браїлівка........................................................................................................................................................21

село Бузовиця............................................................................................................................................................21

село Бурдюг...........................................................................................................................................................22

село Вартиківці............................................................................................................................................................22

село Вовчинець...................................................................................................................................................23

село Вороновиця......................................................................................................................................................24

село Грушівці....................................................................................................................................................25

село Дністрівка........................................................................................................................................................26

село Іванівці.......................................................................................................................................................26

село Комарів......................................................................................................................................................28

село Коновка..........................................................................................................................................................29

село Ленківці..........................................................................................................................................................30

село Лукачівка........................................................................................................................................................30

село Мошанець.....................................................................................................................................................31

село Нагоряни........................................................................................................................................................32

село Нелипівці.....................................................................................................................................................33

село Новоселиця.......................................................................................................................................................34

село Перківці.........................................................................................................................................................34

село Путрине....................................................................................................................................................35

село Росошани.....................................................................................................................................................35

Відомі люди Кельменеччини............................................................................................................................37

Демографія Кельменецької громади......................................................................................................................38

Інформація про об’єднання громадян і засоби масової інформації........................................................39

Засоби масової інформації:.............................................................................................................................39

Перелік комунальних підприємств, установ та організації Кельменецької селищної ради............................39

Земельні ресурси та природно-ресурсний потенціал.........................................................................................40

Надання адміністративних послуг...............................             .....................................................................47

Бюджет Кельменецької ОТГ.........................................          .............................................................................48

Промисловість................................................                      .......................................................................52

Сільськогосподарське виробництво..........................................................................................................53

Підприємництво..............................................................                                 ............................................54

Торгівля та сфера послуг..........................                   ........................................................................56

Житлово-комунальне господарство. Містобудування та розвиток інфраструктури. Енергозбереження............58

Цивільний захист та безпека населення......                                                                 ............................62

Освіта в Кельменецькій громаді....................................................................................................................................63

Сфера культури, спорту та рекреації............................................................................................................................72

Охорона здоров‘я та ветеринарна медицина.........................................................................................................74

Підтримка сімей, дітей та молоді, гендерна політика..................................................................................................78

Зайнятість населення та ринок праці.......................................................................................................................79

Соціальний захист та соціальне забезпечення населення.........................................................................................80

Результати опитування мешканців громади...........................................................................................................................................................................82

4. ГОЛОВНІ ЧИННИКИ СТРАТЕГІЧНОГО ВИБОРУ...............................................................................................86

4.1. Сценарії розвитку Кельменецької громади............................................................................................................86

4.2. Стратегічне бачення розвитку Кельменецької громади........................................................................................91

4.3. SWOT-аналіз Кельменецької громади.............................................................................................................92

Порівняльні переваги, виклики і ризики Кельменецької громади...............................................................................95

5. СТРАТЕГІЧНІ, ОПЕРАЦІЙНІ ЦІЛІ ТА ЗАВДАННЯ..........................................................................98

СТРАТЕГІЧНА ЦІЛЬ 1. ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗВИТОК ГРОМАДИ..............................................................................100

ОПЕРАЦІЙНА ЦІЛЬ 1.1. Створення конкурентного економічного середовища......................................................100

ОПЕРАЦІЙНА ЦІЛЬ 1.2. Підтримка сталого розвитку сільського господарства......................................................102

ОПЕРАЦІЙНА ЦІЛЬ 1.3. Розвиток туристичного потенціалу громади..................................................103

СТРАТЕГІЧНА ЦІЛЬ 2. ПОКРАЩЕННЯ ЯКОСТІ ЖИТТЯ МЕШКАНЦІВ....................................................................104

ОПЕРАЦІЙНА ЦІЛЬ 2.1. Інтеграція локальної спільноти мешканців.........................................................................104

ОПЕРАЦІЙНА ЦІЛЬ 2.2. Розвиток інформаційного суспільства і компетенцій працівників ОМС..........................105

ОПЕРАЦІЙНА ЦІЛЬ 2.3. Покращення якості освіти, медичних, культурних і соціальних послуг.......................106

ОПЕРАЦІЙНА ЦІЛЬ 2.4. Покращення рівня безпеки в громаді......................................................................107

СТРАТЕГІЧНА ЦІЛЬ 3. ПРОСТОРОВИЙ РОЗВИТОК І ОХОРОНА НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА................108

ОПЕРАЦІЙНА ЦІЛЬ 3.1. Розробка містобудівної документації, забезпечення контролю забудови території громади.108

ОПЕРАЦІЙНА ЦІЛЬ 3.2. Розвиток і модернізація існуючої технічної інфраструктури............................................109

ОПЕРАЦІЙНА ЦІЛЬ 3.3. Покращення екологічної безпеки мешканців...............................................................109

ОПЕРАЦІЙНА ЦІЛЬ 3.4. Створення багатофункціональних публічних просторів...........................................111

6. ПЛАН РЕАЛІЗАЦІЇ СТРАТЕГІЇ...............................................................................................................................111

Очікувані результати та показники Стратегічного напряму «Економічний розвиток громади»........113

Очікувані результати та показники Стратегічного напряму «Покращення якості життя мешканців»....................121

Очікувані результати та показники Стратегічного напряму «Просторовий розвиток і охорона навколишнього середовища».........................................................................................................................................128

Припущення та ризики.........................................................................................................................................131

Орієнтовний фінансовий план Стратегії розвитку Кельменецької селищної територіальної громади на 2024-20227 роки.......................................................................................................................................................133

7. СИСТЕМА УПРАВЛІННЯ, МОНІТОРИНГУ ТА ОНОВЛЕННЯ СТРАТЕГІЇ....................................................143

Управління процесом реалізації Стратегії................................................................................................................143

Процедура моніторингу Стратегії..........................................................................................................................144

ВСТУП

Успішними стають ті об’єднані територіальні громади, які вдало розвивають власну внутрішню спроможність та покращують умови життя для кожного її мешканця.

Попередній досвід складання та реалізації програм економічного і соціального розвитку Кельменецької громади дозволив проаналізувати передумови, які були в ОТГ на момент початку роботи над проєктом. Крім того, аналіз планувальних документів допоміг краще зрозуміти соціально-економічну ситуацію в об’єднаній територіальній громаді, виокремити основні показники її економічного розвитку за попередні періоди, а також виділити основні чинники, які стримують її розвиток.

Метою створення Стратегії розвитку було проведення аналізу її території, визначення стратегічних пріоритетів розвитку і напрацювання алгоритмів дій та їхнього фінансування з метою досягнення цих пріоритетів.

Допомогу при підготовці стратегії, зокрема при формуванні аналітичних висновків, надавали фахівці з ГО «Агенція регіонального розвитку Чернівецької області».

При розробці Стратегії розвитку Кельменецької громади враховано потребу відповідності стратегічних цілей та операційних завдань Державної Стратегії Регіонального Розвитку України на період до 2027 року, а також Стратегії розвитку Чернівецької області до 2027 р.

Основними причинами розробки даної Стратегії є бажання громади оцінити більш детально власний потенціал в напрямку розвитку ринкової інфраструктури, вдосконалення ланцюгів доданої вартості продукції, яка виготовляється в ОТГ та створення робочих місць, переглянути можливі наявні та перспективні точки розвитку, оцінити ресурсне забезпечення тих чи інших напрямків діяльності та конкретних видів бізнесу, підготувати заготовки проєктних пропозицій для полегшення пошуку додаткового фінансування або інвестиційних ресурсів.

В умовах децентралізації, революційних змін у бюджетній системі, Кельменецька селищна територіальна громада отримала унікальний шанс для зростання. Особливою умовою використання цього шансу є відкриття її Україні і світу, пошук та активне просування унікальних можливостей своєї громади для розвитку при визначенні головних векторів руху за рахунок ефективного планування і відображення виконання цього плану у Плані реалізації Стратегії.

2. МЕТОДОЛОГІЯ ТА ОПИС ПРОЦЕСУ РОБОТИ

Методологія, яку використано при підготовці Стратегії, розглядає сталий розвиток і соціальну інтеграцію як основні принципи місцевого розвитку. Залучення широкого кола громадян до процесу розробки Стратегії розвитку СТГ дозволяє ідентифікувати та знайти прийнятні шляхи усунення проблем громади, забезпечити налагодження діалогу між громадськістю та владою. При цьому, однією з основних складових процесу планування є обов’язкова участь у ньому усіх активних та зацікавлених мешканців.

Створена разом з громадою Стратегія незалежно від особистісних якостей керівників або політичної ситуації спрямовується на покращення стандартів життя, зміцнення місцевої демократії, виховання суспільно-активних громадян.

Передумовою до початку робіт над опрацюванням Стратегії було організація та проведення робочих груп з представниками Кельменецької селищної територіальної громади, метою яких було:

 детальне ознайомлення з поточною суспільно-економічною ситуацією громади;

 підведення підсумків дотеперішніх партнерських та проєктних відносин;

 обговорення очікувань громади від процесу реформ;

 визначення проблем, які можуть бути пріоритетними в процесі розвитку громади на 2024-2027 роки;

 визначення потенційних пріоритетів співпраці, які сприятимуть реалізації ініціатив громади в 2024-2027 роках;

 проведення дискусії про можливі інструменти фінансування заходів та проєктів.

Опис даної Стратегії базується на зборі та аналізі двох типів даних: кількісних, в тому числі статистичних та числових, а також якісних показників. Варто зазначити, що Стратегія є наслідком не тільки опису та інтерпретації фактів, але також ефектом консультацій з представниками та експертами влади громади, підприємництва і неурядових організацій, з якими обговорювались конкретні аспекти стратегії. Вихідною інформацією для усієї Стратегії є та її частина, що відображає актуальний стан громади з урахуванням таких аспектів:

 загальна характеристика громади, в тому числі її географічне положення у відношенні до головних центрів розвитку, що знаходяться неподалік і мають стратегічне значення для економічного розвитку локального середовища;

 суспільний, в тому числі демографія популяції, працевлаштування та безробіття;

 комунікаційна інфраструктура, в тому числі наявність і використання дорожніх, залізничних та водних шляхів і з’єднань;

 локальний сектор підприємництва, в тому числі економічна та інвестиційна діяльність.

За результатами збору відповідних відомостей проведено стратегічний аналіз розвитку методом SWOT, який визначає сильні та слабкі сторони, а також шанси і небезпеки для розвитку громади у новому адміністративно-територіальному устрої. Використання даного аналізу допомогло визначити важливі та перспективні напрямки та цілі Стратегії, які відповідають баченню громади в цілому та сприятимуть її економічному розвитку. Як результат, опираючись на бачення напрямків та цілей, створено план дій та описано можливі фінансові інструменти, що допомагатимуть у їхній реалізації.

Остання частина документу присвячена питанню моніторингу та оцінки Стратегії, в тому числі її цілей та запланованих дій. Даний етап дає змогу контролювати виконання поставлених завдань, а також переглядати їх актуальність в ситуації змінного економічного середовища.

Склад робочої групи з підготовки проєкту Стратегії розвитку Кельменецької селищної територіальної громади

3. КОРОТКА ХАРАКТЕРИСТИКА ГРОМАДИ

Згідно розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 729-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження території територіальних громад Чернівецької області» до Кельменецької селищної територіальної громади увійшли 26 населених пунктів (17 старостинських округів), а саме: села Бабино, Бернове, Браїлівка, Бузовиця, Бурдюг, Вартиківці, Вовчинець, Вороновиця, Грушівці, Дністрівка, Іванівці, Комарів, Коновка, Ленківці, Лукачівка, Майорка, Макарівка, Мошанець, Нагоряни, Нелипівці, Новоселиця, Перківці, Путрине, Росошани, Слобідка та селище Кельменці

Загальна площа території громади складає 540,66 км², чисельність населення - 30794 осіб.

Територія громади згідно з адміністративно-територіальним устроєм України входить до складу Дністровського району Чернівецької області. Кельменці є центром Дністровського району та межує на півдні з Республікою Молдова, на півночі з Хмельницькою областю, на заході з Лівинецькою громадою та на сході з Сокирянською громадою. Відстань автомобільними дорогами до міста Чернівці 90 км, до міста Хотин - 40 км, до м.Київ – 470 км.

Карта Чернівецької області

Кельменецька селищна територіальна громада знаходиться у зоні помірно-континентального клімату з м’якою і нестійкою зимою, тривалою і вологою весною, теплим літом та відносно сухою осінню.

Середньорічна температура повітря становить +8,0 °C. Проте, як ілюструють дані Чернівецького обласного центру з гідрометеорології, середньорічна температура повітря упродовж останніх десяти років підвищилася до +9,9 … 10,1 °С.

Спостерігається підвищення середніх значень температур усіх місяців року. Найбільш помітним було зростання температур зимових і весняних місяців, яке складало +1,5 … +2,5 °С. Теплішими стали літні місяці, для яких підвищення температур становило +1,5 … +1,6 °С. Значно теплішими стали зими та весни, помірно потеплішали літньо-осінні сезони. З фактом глобального потепління узгоджується тенденція коливань індексів екстремальності температури повітря, а саме: річні мінімуми і максимуми збільшуються, амплітуда між ними скорочується (мінімуми підвищуються швидше максимумів), число днів з сильним морозом зменшується, зростає число днів з високими температурами повітря.

Зима, як правило, настає 28 листопада. Найхолодніший місяць – січень (абсолютний мінімум -32  C). Середні температури зимових місяців становлять: -2,1  С у грудні, -6,8  С у січні та -4,9 ⁰С у лютому. У зимовий період часто спостерігається підвищення температур до плюсових відміток. Стійкий перехід температури через 0  ^.С у бік підвищення починається 9 березня. Літо починається 20 травня, а закінчується 10 вересня. Місячна температура повітря упродовж літа особливо не змінюється. У червні вона становить +17,6 °С, у липні +21,2 °С, у серпні + 18,4°С. Останніми роками збільшилася тривалість періодів з температурами вище +30 °С. Найвищі температури повітря зареєстровані до +38°С.

Змін зазнала не лише середня температура, а й кількість опадів, напрямок вітру, терміни формування снігового покриву тощо.

У середньому за рік випадає 600 - 614 мм атмосферних опадів. Однак останній 10-річний період характеризувався річними сумами опадів, що на 12% перевищували багаторічну норму. Найменше атмосферних опадів фіксується у жовтні та січні - лютому, найбільше ‒ у червні - липні.

Відповідно до кількості опадів змінюється і кількість днів з опадами. Так, загальна кількість днів з опадами більш як 0,1 мм складає 146 - 190 днів на рік. Влітку опади мають переважно зливовий характер. Постійний сніговий покрив встановлюється не кожного року і він зовсім нестійкий, середня його висота 21 см, максимальна 46 см. У зимовий період спостерігаються часті відлиги.

Загалом за даними метеостанцій зроблено висновок, що в найближчі роки буде спостерігатися тенденція до збільшення температури та зміни кількості опадів.

Упродовж року дують вітри різних напрямків, але переважають північно-західні. Лише в листопаді та грудні спостерігається деяке переважання вітрів східного і південно-східного напрямків. Середня швидкість вітрів – від 3,3 м/с в липні до 4,0 м/с у січні.

Кельменецька селищна територіальна громада - це об’єднання активних, небайдужих людей, які хочуть зробити свої села (селище) більш привабливими, комфортними для проживання, цікавими для гостей та ведення бізнесу.

Сьогодні Кельменецька селищна територіальна громада сформувалась, як потужний сільськогосподарський сегмент у регіоні, курортний та рекреаційний центр з інфраструктурою, що активно розвивається, мальовничою природою, смачною кухнею та унікальною культурною спадщиною.

Це територія з конкурентною та інвестиційно-привабливою економікою, багатогалузевим аграрним виробництвом, яке стрімко розвивається. Наразі, в громаді свою діяльність здійснює біля сотні фермерських та сільськогосподарських Агро формувань, це місце комфортного і безпечного проживання здорових, освічених та соціально-забезпечених людей.

 Карта Кельменецької селищної територіальної громади

У червні 2023 року було підписано Договір про партнерське співробітництво між Кельменецькою селищною територіальною громадою та гміною Глогувек (Польща, повіт Прудник Опольського воєводства). Договір з нашої сторони підписав селищний голова Богдан Олійник, з іншої - бургомістр гміни Глогувек Piotr Bujak. Співпраця передбачається в галузях освіти, культури і мистецтв, спорту і туризму, економіки тощо.

Також 27.08.2024 року був підписаний меморандум про партнерські відносини та співпрацю між Кельменецькою селищною територіальною громадою та с. Гідігіч муніципії Кишинів (Молдова).

Кельменецька громада – один з найзагадковіших регіонів Чернівецької області. В громаді немає визначних архітектурних пам’яток, проте їх відсутність сповна компенсується природними багатствами Кельменеччини.

У зв’язку з будівництвом Дністровської ГЕС, в жовтні 1981 року русло Дністра перекрили, а 24 жовтня почалося заповнення Дністровського водосховища. Для селян із сіл (а в нашій громаді це села Атаки і Макарівка), що навіки зникли під водами Дністровського водосховища, цей грандіозний проект навіки став незагойною раною на серці…

  Річка Дністер до 1981 року

Навряд чи береги Дністра вразять десь так, як тут: кам’яні замки, що створила природа, дійсно неповторні. Щоправда, найбільш заворожуючи види дністровських скель відкриваються з протилежного берега – Хмельниччини.

  Річка Дністер сьогодні

А ще Кельменеччина – це рай для археолога. На території громади знаходиться 23 пам’ятки археології, серед яких ранньослов’янські земляні укріплення уздовж берега Дністра між селами Вороновиця і Грушівці, давньоруські городища поблизу сіл Ленківці, Нагоряни, Бабин, Бузовиця, поселення трипільської культури поблизу Новоселиці та черняхівської культури поблизу села Комарів та групи курганів різних часів в районі Кельменців, Вартиківців, Ленківців, Мошанця, Бернове, Вороновиці, Вартиківців.

Адміністративним центром Кельменецької селищної територіальної громади є селище (селище міського типу) Кельменці.

Тут розміщені потужні конкурентоспроможні суб’єкти господарської діяльності, комунальні підприємства та заклади, установи, об’єкти соціально-культурного призначення.

Статус селища міського типу Кельменці отримали у 1960 році.

Селище Кельменці є адміністративним центром Дністровського району Чернівецької області.

В центрі Кельменців знаходиться Дністровська районна рада Чернівецької області (адреса: 60100, Чернівецька обл., Дністровський р-н, селище Кельменці, пл. Центральна, буд. 2),

до повноважень якої, закріплених у Конституції, зокрема, належать затвердження програм соціально-економічного та культурного розвитку відповідних районів та контроль за їх виконанням, а також затвердження районних бюджетів та Дністровська районна адміністрація (адреса: 60100, Чернівецька обл., Дністровський р-н, селище Кельменці, пл. Центральна, буд. 2), яка є місцевим органом виконавчої влади і входить до системи органів виконавчої влади. Місцева державна адміністрація в межах своїх повноважень здійснює виконавчу владу на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, а також реалізує повноваження, делеговані їй відповідною радою.

В селищі розміщені і працюють представництва (управління, відділи, філії, тощо) центральних органів влади:

 Кельменецький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Дністровському районі Чернівецької області.

 Кельменецька ДПІ Головного управління ДПС у Чернівецькій області.

 Відділ обслуговування громадян №2 (сервісний центр) (Хотин, Сокиряни, Кельменці, Новодністровськ) Головного управління Пенсійного фонду в Чернівецькій області.

 Управління соціального захисту населення Дністровської районної державної адміністрації.

 Управління державної казначейської служби України у Кельменецькому районі Чернівецької області.

 Кельменецький відділ з надання безоплатної правової допомоги Південно-західного управління з надання безоплатної правової допомоги Західного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги.

 Дністровська окружна прокуратура.

 Дністровський районний відділ поліції.

 Кельменецький районний суд.

 Дністровський РТЦК та СП.

 Відділ прикордонної служби «Кельменці» 31 прикордонного загону імені генерал-хорунжого Олександра Пилькевича (м.Чернівці).

 Дністровський РВ ГУ ДСНС України в Чернівецькій області.

 5 ДПРЗ Головного управління ДСНС України у Чернівецькій області.

 Територіальний сервісний центр № 7345 Регіонального сервісного центру Головного сервісного центру Міністерства внутрішніх справ в Чернівецькій області (філія Головного сервісного центру Міністерства внутрішніх справ).

 Філія Центру пробації в Чернівецькій області Дністровський районний сектор №1.

 Дністровське районне управління Головного управління Держпродспоживслужби в Чернівецькій області».

 Дністровська районна філія державної установи "Чернівецький обласний центр контролю та профілактики хвороб Міністерства охорони здоров'я України".

 Кельменецька експлуатаційна дільниця Басейнового управління водних ресурсів річок Прут та Сірет.

 Кельменецький відділ державної виконавчої служби у Дністровському районі Чернівецької області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

 Дністровська районна філія Чернівецького обласного центру зайнятості.

 Кельменецька податкова інспекція Головного управління ДПС у Чернівецькій області.

 Кельменецький відділ УДМС у Чернівецькій області.

Кельменці сьогодні – це цілком сучасний райцентр з належною інфраструктурою. Здається, тут є все для повноцінного життя: сучасні торгові і спортивні комплекси, система культурно-освітніх закладів, промислові та інші підприємства.

З культових споруд Кельменців виділяється Свято-Михайлівська церква 1892 року – місцева пам’ятка архітектури, та відносно нещодавно збудований молитовний будинок. В центрі встановлено декілька пам’ятників: монумент воїнам-кельменчанам, пам’ятний знак на честь визволення Кельменців та велика братська могила на однойменній площі.

Але справжньою окрасою містечка є паркова зона з трьома ставками, затишними пішохідними алейками та дерев’яними скульптурами.

Історична довідка Кельменеччини.

Селище Кельменці.

Кельменці мають давню, багату на події історію. Перші згадки про селище датуються 1559 роком.

За народною легендою першим на території сучасних Кельменців поселився корчмар на ім'я Кельман. Згодом рядом з корчмою з'явилося кілька будинків. Садибу корчмаря подорожні називали двором Кельмана, а людей, що служили в нього, кельманцями. Збереглися відомості про те, що з середини XVIII століття населення Кельменців належало до категорії царан. Земля, на якій вони поселилися, належала феодалу. Основним заняттям було землеробство і скотарство. За користування землею кельменчани працювали у маєтку феодала та виконували різні повинності. За Положенням 1749 року царани мали одробити 24 дні на рік, дати феодалу десятину від врожаю, від приплоду тварин, від бджіл тощо.

Після приєднання Бессарабії до Росії взаємовідносини між кельменчанами і поміщиками регулювались «Положенням про царан» 1819 року, «Нормальним контрактом» 1846 року. Царани мали працювати на поміщика понад 50 робочих днів на рік та виконувати ряд інших повинностей. Важкі умови життя, посилення феодальної експлуатації викликали протести з боку кельменчан.

Становище основної маси селян Кельменців в кінці XIX — на початку XX століття залишалось важким. Основні земельні площі, що належали до Кельменців, були власністю поміщиків і куркулів. У 1905 році, наприклад, поміщики Старжинські та Холоневські володіли близько 1170 десятинами землі та понад 300 десятинами лісу, в той час як 410 селянським господарствам належало тільки 2361 десятина землі. При тому переважна більшість цих земель була в руках багатіїв.

Вже у 1897 році в Кельменцях діяли олійниця, вітряний, кінний та водяний млини. Розвивалось ремесло та кустарне виробництво, якими, як правило, займалися безземельні селяни. В Кельменцях ткали килими, полотно, сукно, робили бочки, вози, плели кошики тощо. Ткацтвом займалась майже кожна селянська сім'я.

Незадовільними були медична справа на селі та становище з освітою. В 70-х роках XIX століття в Кельменцях було відкрито фельдшерський пункт, який обслуговував населення всієї волості. З 1884 року його перетворено на амбулаторію. З ініціативи земського лікаря К.П.Михалевича в Кельменцях у 1891 році почалося будівництво дільничної лікарні на 10 ліжок, яке завершилося через три роки. Один лікар з двома фельдшерами і акушеркою мали обслуговувати понад 20 тис. населення.

До кінця XIX століття в Кельменцях хоч і працювало вже дві школи — церковнопарафіяльна та земська, однак більшість дітей до школи не ходила. На той час лише 10% населення вміли читати й писати. У 1904 році тут було відкрито чоловічу і жіночу гімназії. Але вони були доступні дітям багатіїв.

З лютого 1918 року Кельменеччина перебуває під румунськими окупантами, які вдерлися на Північну Буковину. Окупанти ліквідували всі завоювання Радянської влади, встановили жорстокий режим.

28 червня 1940 р. відповідно до пакту Молотова-Ріббентропа Бессарабію приєднали до Радянського Союзу. Було утворено Чернівецьку область, яка поділялася на 16 районів, серед яких і Кельменецький район. 3 листопада цього ж року Кельменці офіційно стали районним центром. Тут було створено органи районної адміністрації. На час возз'єднання у селі було 1280 дворів, проживало 4986 чоловік населення (чоловіків — 2349, жінок — 2637). Національний склад населення був такий: українці становили 93,9%, решту - росіяни, євреї, поляки, румуни, молдавани.

З приходом радянської влади почали здійснюватися так звані соціалістичні перетворення. В Кельменцях було націоналізовано всі виробничі та торгівельні підприємства, засоби зв’язку, великі земельні угіддя. Розпочалася агітація за колективізацію сільського господарства. В грудні 1940 р. в Кельменцях відкрито машинно-тракторну станцію, яка мала обслуговувати колективні господарства.

З початком радянсько-німецької війни 6 липня 1941 р. Кельменці окуповано румунськими військами. Однак румунська влада протрималася менше трьох років. 27 березня 1944 р. Кельменці звільнено від окупантів в ході здійснення Проскурівсько-Чернівецької військової операції Червоної армії. В боях за визволення Кельменців відзначились воїни 163-ї стрілецької дивізії. Воїнів, які загинули, поховано в братській могилі в центрі селища і встановлено пам’ятник.

В роки Другої світової війни понад 630 кельменчан воювали в лавах Червоної армії, 160 воїнів-кельменчан нагороджено бойовими орденами і медалями Радянського Союзу, 128 з них загинули. На їх честь встановлено пам'ятник-обеліск.

У 1946 – 1947 рр. Кельменці зачепила хвиля голодомору. Всього в Кельменцях від голоду 1946 – 1947 рр. загинуло 180 чоловік.

В роки радянської влади Кельменці, як районний центр почали швидко розбудовуватись. В цей час у Кельменцях створено промислові підприємства. Найбільші з них - маслозавод, райпобуткомбінат, харчокомбінат, завод будівельних матеріалів, кукурудзо-калібрувальний завод та інші. Зростала чисельність населення. Зокрема, у 1989 році у Кельменцях мешкало 8 тисяч 200 осіб.

У другій половині сімдесятих років в селищі здано в експлуатацію комплекс приміщень професійно-технічного училища.

Із здобуттям Україною незалежності Кельменці перетворилися у прикордонний районний центр. У зв’язку з цим, у 1992 р. було утворено митницю, зона діяльності якої охопила 184 км, чотирьох адміністративних одиниць області – Кельменецького, Сокирянського, Хотинського, Новоселицького районів.

1982-1992 рр. - період соціально-культурного розвитку територіальної громади. За 10 років практично збудовано ще одні Кельменці. В цей історичний період збудовано нове приміщення універмагу та магазинів, поліклініки, харчоблок районної лікарні, пологовий будинок, 227 квартир, кінотеатр, адмінприміщення поліції, прокуратури, аптеки та інше.

село Бабин

Село Бабин засноване у другій половині 15 ст., а перша документальна згадка зафіксована 20 травня 1601 року.

У давнину вздовж глибокого яру, що спускається до Дністра і ділить сучасне село на дві половини, ріс дрімучий ліс. Одного разу тут з’явилась жінка з дітьми і побудувала перше житло. Це були втікачі з лівого берега Дністра. Вони втекли сюди з татарського полону, куди їх, пов’язавши, забрали, коли вони працювали у полі. Смілива і сильна вдачею жінка, як справжня мати, готова була віддати життя, аби її рідні діти були вільні.

Визначні місця села:

- Свято-Вознесенська церква;

- Меморіальний комплекс загиблим воїнам-односельчанам;

- Пам’ятний знак жертвам голодомору;

- Пам’ятний знак на честь проголошення Незалежності України;

- Пам’ятник видатній оперній співачці Лідії Липковській;

- Кімната-музей Лідії Липковської в місцевій бібліотеці.

Славиться село також своєю Маланкою, яка 13 січня ходить селом. Неодноразово Бабинська Маланка села приймала участь Маланці Фест у м.Чернівці.

 На території старостинського округу розміщені:

- Геологічна пам’ятка природи місцевого значення “Бабинський карст”. Об’єкт розташований на північ від села Бабин, площею 20 га. Статус надано згідно з рішенням 18-ї сесії обласної ради XXI скликання від 21.12.1993 року з метою збереження фрагментів Товтрової гряди з мальовничими скелями та цінною рослинністю (зростають види, занесені до Червоної книги України.

- Державний ландшафтний заказник місцевого значення “Бабинська стінка”. Об’єкт розташований на північ від села Бабин, більша частина на території національного природного парку «Хотинський». Площа 1405 га. Статус надано згідно з рішенням облвиконкому від 16.01.1991 року № 22 та рішенням 17-ї сесії обласної ради ХХІІІ скликання від 20.12.2001 року № 171-17/01.

село Бернове

У мальовничій долині, на березі швидкоплинної річки Дністер, розкинулося село Бернове. Маленька краплиночка на карті нашої держави, яка має свою історію. Кожне село виникало, зароджувалося при різних обставинах: трагічних, геополітичних, економічних тощо. Село Бернове виникло внаслідок нашестя на Хотинський повіт турецьких загарбників у 1710 році. Хоч заснування села пов’язане з початком турецького правління, історичні згадки є набагато давнішими. У дослідженні про Хотинський край (1715-1806) стверджується, що вперше Бернове Хотинського повіту згадується в документах 1588 і 1662 років.

Цікавим є те, що розташоване нижче Бернове на подільському березі Дністра містечко Устя на початку 17 століття було резиденцією славетного боярського роду Могил-Барнавських, з котрого вийшло не лише багато господарів Молдови, але й святий Петро Могила, митрополит Київський. Перший з Могил – власників Устя, молдавський господар Єремія Могила. У 1628 році власником замку Устя і цілого «ключа Устя», що складався з 14 довколишніх сіл, став нащадок роду Могил, молдавський господар Мирон Барновський, який, оселившись в Усті влітку 1628 року, володів цим маєтком аж до своєї загибелі у 1633 році. Тому є припущення, що назва Бернове походить від прізвища родини Барновських-Берновських, яка володіла селом разом з іншими поселеннями «ключа Устя».

Спочатку це було поселення декількох жителів-родичів, сусідів тощо. З часом воно розрослося і стало більшим. Тривалий час утримувалася назва Бернау ла сус і Бернау ла жос, Бернаул, Бирнова, потім Бернова і на кінець 20 століття стало Бернове.

Свято-Дмитріївська церква є пам’яткою дерев’яної архітектури 19 століття.

У Чернівецькій області біля села Бернове у 1996 році був офіційно заснований Бернівський острів – іхтіологічний заказник місцевого значення, розташований у Кельменецькому районі. Він входить до складу національного природного парку "Хотинський".

Його площа становить 25 гектарів, а статус було надано з метою збереження нерестовища цінних видів риб, яке розташоване у акваторії Дністровського водосховища поблизу цього острова.

село Браїлівка

Перша письмова згадка про село датується 1922 роком. В основі назви села лежить турецьке слово «Браїл», що означає – кільце. Ось таке кільце – родовід свого села ми маємо.

Жителі села Браїлово – це переселенці з Хотинщини.

В селі є збудована в 1982 році школа-сад, медпункт, магазин, клуб і бібліотека.

А ще жителі пишаються новою сучасною церквою 2009 року будівництва, яка освячена на честь Святого Духа.

В селі є 116 дворів.

село Бузовиця

Бузовиця – село, розташоване за 3,5 км від правого берега Дністра, за 7 км від селища Кельменці.

Назва села слов’янська і походить, очевидно, від найменування рослини бузина. Про село ходить легенда «Як бузьки спасли вдовицю». У письмових джерелах село вперше згадується у 1620 році. У 2020 році село відзначало 400 років.

На території села в урочищі Селище виявлені рештки поселення епохи бронзи (друге тисячоліття до н. е.) та трипільської культури (ІІІ тис. до н.е.). Ранньо-слов’янські поселення черняхівської культури (ІІ– VІ ст. н.е.) знайдено в урочищі Панькове Поле, Стависько, Сільце і Дальне Поле.

Славиться село своїм храмом «Різдва Пресвятої Богородиці».

На території лісництва облаштовані мальовничі зони відпочинку. Є у Бузовиці два пам’ятні хрести при в’їзді в село зі сторони Кельменців та Іванівців, а також «Висока Могила» за селом в бік с.Іванівці.

 Пам’ятки археології

- Курган ранньозалізного часу І тис. до н.е., с. Бузовиця, територія колишнього колгоспного двору, урочище Могила

- Поселення трипільської культури ІІІ тис. до н.е., с. Бузовиця, північна околиця села, обидва береги р. Вілія, урочище Селисько

- Поселення трипільської, Ноа та черняхівської культурIV – III тис. до н.е.; XIV – XII ст. до н.е.; II–V ст. н.е., с. Бузовиця, на північний-схід від населеного пункту й складає прибережну смугу ставка (урочище Одая, Від Дністрового Готаря).

село Бурдюг

Село Бурдюг розташоване серед мальовничих ярів, пагорбів та полів у невеликому віддаленні від автотраси. Загадкою є походження назви села. Існує припущення, що в основу назви лягло декілька легенд, що на тому місці, де зараз розташоване село, стояв колись ліс. Одного разу парубок із сусіднього села, яке вже тоді існувало, пас ввечері коней, попутавши міцно їх за ноги, щоб не розбрілися, він залишив коней на галявині, а сам пішов до дівчини в село. На світанку, коли повернувся, він коней не застав, їх вночі з’їли вовки, залишився один бурдюг під кущем.

Тому й село так дивно зветься, бо виникло на тому місці, де сталася сумна пригода.

Історія будівництва церкви пов’язана з ім’ям колишнього сільського пана Миколи Коленка і його матері Наталії. Старі люди переказують, що в той час декілька людей села, в тому числі Андрущак Василь, побували в Єрусалимі, зустрічалися з верховним єпископом, який дізнавшись, що в селі потрібно побудувати церкву, написав листа до пана Коленка, щоб той продав 180 десятин землі та на виручені кошти побудував церкву.

У селі є урочище «Копанка» від назви криниці, яку копали власноруч. Копанка була викопана ще турками, вода з якої має цілющі властивості.

Бурдюг славиться своїми «Високими могилами» - це місце, де каміння немов саме росте, утворюючи кам’яні «могили», які височать серед поля.

У лісі біля села облаштована зона відпочинку (Лісникова хата) та колиба.

село Вартиківці

Перша письмова згадка про село була в 1771 році. В місцевості, де виникло село Вартиківці, була поставлена варта, в обов’язок якої входило охороняти і супроводжувати каравани. Слово "варта" й поклало початок виникнення назви села.

Землі села Вартиківці охоплюють 3076гектарів. Це 4 населених пункти з центром у селі Вартиківці, а саме: Гайдейська слобода, Середня Слобода, Верхня слобода.

Навчання в місцевій школі було впроваджено лише в 1948 році. Школа була маленькою, у ній працював лише один вчитель. У 1961 році була відкрита нова простора школа.

У 1989 році була реконструйована та відбудована нова церква на честь Покрови Божої Матері.

Пам’ятки археології:

- Курган епохи бронзи ІІ тис до н.е. с. Вартиківці, урочище Могила

- Курганний могильник епохи бронзи ІІ тис. до н.е. с. Вартиківці, на північний захід, урочище За Балкою (На Стритах)

- Джерело «Турецька чишма»

село Вовчинець

Село Вовчинець розміщене за 9 км від с-ща Кельменці і 8 км від залізничної станції Ларга. Розташоване село на невеличкій річці Вілія, яка поділяє село на дві частини.

У письмових документах вперше згадується село у 1634 році. На північ від села знаходиться ліс. Колись на місці цього села росли великі не прохідні ліси, в яких водилося багато вовків, тому і село дістало назву Вовчинець.

Центр населеного пункту не переміщався, змін ніяких не відбулося. Лише за роки радянської влади збудований новий план. Більше окремих назв частин села немає. Та вже у 1997 році, коли до села підвели природній газ, всі вулиці села отримали свої назви, всього їх є 19.

З давньої культури в селі є Покровська церква названа на честь релігійного свята Покрови Пресвятої Богородиці.

Будівництво розпочалося у 1903 році, а закінчилось в 1917 році. Саме на Покрову 14 жовтня церкву було освячено.

Одна з історичних пам'яток села – турецька криниця (розміщена на городі Тацюка Б.) Турецька криниця

село Вороновиця

Село Вороновиця розташоване у лісостеповій зоні на правому березі Дністра за 18 км на північний захід від районного центру. Територія – 247 га. В надрах земель є родовища будівельних матеріалів: глини, гравію, щебню, піску.

Залишив свій великий слід в історії села період російсько-турецьких війн, в документах 1652 р. вперше зустрічається назва населеного пункту – Вороновець.

Наступна згадка про село датується 1812 р., періодом, коли Хотин увійшов до складу Російської імперії і пізніше став повітовим центром Бессарабської губернії.

В післявоєнний період 1945 р. в селі відкрита семирічна школа. Школа розміщувалась в трьох хатинах колишнього пана.

У зв’язку з будівництвом Новодністровської ГЕС у 1980 році село Вороновиця було перенесене на нове місце. Багато втрачено, залишилися під водою величного Дністра і археологічні пам’ятки, і пам’ятні речі.

Легенда стверджує, що заснував село невимовної краси юнак, який звався Воронов. Подорожуючи в цих краях, він на віки закохався в мальовничі краєвиди, що розкинулися над самісіньким синьооким Дністром, і побудував тут першу оселю.

Народні легенди по-різному трактують час спорудження Троянових валів. Одні говорять, що їх збудував римський імператор Троян для оборони своїх володінь. В інших легендах стверджується, ніби вали збудували турки, примусивши місцевих селян викопати величезні підземелля під укріпленнями. Щоб приховати таємницю підземель, яничари після закінчення робіт всіх будівників знищили, а в темних підземеллях заховали свої багатства.

У Вороновиці працює Вороновицький щебеневий кар’єр. Види діяльності: добування декоративного та будівельного каменю, вапняку та глинистого сланцю, видобуток гравію і глини.

село Грушівці

Село давнє. Перша згадка про нього датується 1559 роком. В околицях села виявлено рештки поселення трипільської культури в урочищі «Осова», «Долина», «Сурша», «Чишма». Згідно архівних даних с. Грушівці у другій половині XVIII століття належало монастирю Сучевиця. А наприкінці XIX століття село Грушівці належали панам Рогачову М.О. та Олександру і Станіславу Гілевичам. Грушівці розташовані за 9 км на північ від райцентру, за 2 км від річки Дністер і за 12 км від залізничної станції Ларга.

З турецькими поневолювачами пов’язана і легенда про виникнення села. Колись турки в нашому селі дуже лютували. Люди тікали від них і осідали по лісах. У ті часи вздовж Дністра стояли непроглядні ліси. І в нашому селі теж був ліс. Першим поселився на одній із його затишних галяв бідний чоловік. Поступово до нього пристало ще декілька родин. Швидко збігли наповнені працею роки і на галяві закрасувались сосни, яблуні, черешні, горіхи. Та одного разу турки налетіли на галяву і хотіли поневолити її людей. Ті вчинили опір, і змушені були сховатися в лісі. Спочатку вони харчувалися горіхами, аж доки не напали на дикі груші. Повернувшись на спалену галявину після відступу турків, люди заснували поступово ціле село, яке в пам’ять того, що груші допомогли їм вижити – назвали Грушівці. Легенда має певну правдивість. Груші в селі з того часу ростуть на всіх городах, і стали символом здоров’я і достатку.

Село має археологічні пам’ятки. Одна з них – це пам’ятка археології національного значення «Троянів» або «Турецький вал», який знаходиться на північ від села Грушівці. Високий вал тягнеться від села аж до річки Дністер. Перетинає село Вороновиця, Макарівка, Росошани. Перекази старожилів свідчать, що цей вал зберігся з тих часів як нашу землю полонили турки. Вони примушували наших жителів викопувати величезні підземелля для укріплень. Щоб приховати таємницю підземель, яничари, після закінчення робіт, всіх будівельників знищили. А в таємних підземеллях заховали награбовані багатства.

На жаль, залишилася тільки частина цієї споруди. На згадку про ті часи на одному з валів є кам’яний стовп з написом.

Справжньою окрасою села є мальовничий парк з назвою «Панський сад», який закладено у XIX столітті паном Чорним та відноситься до місцевої пам’ятки садово-паркового мистецтва (посаджені близько 20 видів рідкісних дерев, серед яких: бузок персидський, горіх сірий, робінія біла, троянда сталиста та ін.).

В урочищі Осова б’є лікувальною водою джерело «Грушівське», яке є гідрологічною пам'яткою природи місцевого значення в Україні (статус присвоєно 10.06.2004 року).

У 1992 році жителі села та місцеві підприємці провели реконструкцію прилеглої території та самого джерела з облаштуванням зон відпочинку та каплички.

село Дністрівка

Село Дністрівка має свою історію, що сягає кількох століть. В архівних документах знаходиться свідчення про те, що село (на той час називалося Рестео-Атаки) було засноване приблизно у 1756 році княгинею Марією Гікою. За наказом княгині Марії Гіки сюди було привезено 25-30 сімей кріпаків з села Христинівка, що на Черкащині. Ці поселенці стали першими жителями села. Перші хати знаходились у західній частині, що біля урочища Шипіт. Пізніше (точної дати немає) село назвали Верстів (за версту від річки Дністер). У 1948 році село отримало сучасну назву Дністрівка.

Історія села овіяна легендами. «Дівич камінь», «Легенда про Орун», «Шипшина».

На території села виявлені пам’ятки Трипільської культури, ранньо-залізного віку, черняхівської культури і слов’ян ІХ –ХІ століття.

Село розміщене поміж урочищами Шипіт, Нефедів, Одаї, Букачів, а також є мінеральне джерело «Біля Кондрацького». На території біля сільської церкви є могили Костянтина та Роксандри Лішиних, які внесли великий вклад в культурно-освітній розвиток села.

В урочищі Атаки, на місці колишнього села Атаки, розміщується садове (дачне) поселення, на території якого функціонує яхт-клуб «Маяк».

село Іванівці

Перші писемні згадки про село у молдавських літописах датовані 1659 роком. Раніше село називалось Яноуци, Янівці, а після 1946 року – Іванівцями. Розташоване село за 18 км від районного центру. До обласного центру – 127 км шосейним шляхом, 86 км – залізницею.

Воно не раз зазнавало спустошень від нападів татар і турків, які вторгались на Придністров’я.

Найстаріша археологічна знахідка датується І-м тисячоліттям до н.е., (епоха раннього заліза). Поселення розміщувалося на схилі, поблизу невеличкої річечки притоки Поливаного Яру. Характерним елементом поселення є наявність зольників – попелищ для ритуального жертво спалення. Вони простежувалися на поверхні у вигляді курган подібних підвищень і виділяються на орному полі значно темнішим забарвленням ґрунту.

Кургани є археологічною пам’яткою і охороняються державою, про що свідчить пам’ятний знак.

 У квітні 1982 році археологічною експедицією були знайдені кам’яна сокира – знаряддя праці епохи енеоліту. Вона датується ІV тисячоліттям до нашої ери (трипільська культура). Використана у розділі «Північна Буковина за доби первіснообщинного ладу» експозиції «Трипільська культура» у Чернівецькому краєзнавчому музеї.

Найдавніша архітектурна споруда – це родовий маєток пана Олександра Казиміра, який було збудовано в 1835 році.

У 1860 році в центрі села Іванівці на місці старенької дерев’яної церкви пан Олександр Казимір разом із сільською громадою закінчили будівництво церкви святого благовірного князя Олександра Невського.

Річка Поливанів Яр – права притока Дністра довжиною 11 км, бере початок в урочищі «Борсуче», що в Горянському лісі Івановецького лісництва з маленького підземного джерельця. Площа басейну – 21 км2 .

В нижній частині річка протікає по території колишнього поселення однойменної назви з річкою – Поливанів Яр, а далі переходить у затоку і впадає в Дністер.

Іванівці славиться джерелом «Ізвор», джерелом в урочищі «Завалиня» та джерелом в Поливанім Яру, які мають лікувальні особливості.

У глибині лісу, що біля села Іванівці, зустрічається рідкісна лікарська рослина левурда, або, як її тут називають, «Довбушове зілля». З’являється вона своїми молодими пагонами з-під снігу напровесні разом з першими пролісками і нагадує собою знайому всім конвалію.

село Комарів

У письмових джерелах Комарів уперше згадується 7 серпня 1665 року. В околицях села виявлені пам’ятки трипільської культури (ІІІ тис. до н.е.) та доби раннього заліза (І тис. до н.е.) на місці черняхівського поселення (ІІІ–ІV ст. н. е.) знайдено залишки майстерні, в якій виробляли скляний посуд і листкове скло.

Від урочища «Вилница» розросталось давнє поселення. Цією територією кочували орди грізних монголів, нападали на поселення татари. Зазнало село Молдавського господаря, побували тут і турки. Довгий період був Комарів і під румунським батогом, майнули селом історичні події воєн, революції, голод.

До села Комарів належить хутір Майор.

 Раніше належали хутори Поливаний Яр і Шийн, але зараз ці хутори залиті водою у зв’язку з запуском Дністровської ГЕС. Село розташоване на правому підвищеному березі річки Дністер, до самої води веде дорога і по сьогодні, а раніше це був виїзд у сусіднє село Бакота, яке зараз також затоплене водами. Сьогодні ж жителі мають можливість милуватись краєвидами Бакотського Печерного Монастиря.

Народознавча світлиця – це кімната, де зібрані побутові та вжиткові речі старожилів села Комарів.

У світлиці головним героєм є – верстат, який є особливим експонатом, адже с. Комарів славилось одним із видів ткацтва – килимарством, саме на такому верстаті робили килими, ними вони облаштовували своє житло, але в основному килими виготовляли на продаж, і у кожній хаті велась така робота. Багата наша світлиця і начинням, яке використовували для виготовлення полотна, килимів. Це прядки, гребені, веретена, мотовило.

Будівництво Свято – Успенської Церкви, яка і по сьогодні стоїть у центрі села, розпочалось у 1675 році. Свято – Успенська церква – є однією з найдавніших архітектурних пам’яток не лише нашого району, а й усієї Чернівецької області, про це засвідчує меморіальна дошка встановлена в 2007 році.

За час свого існування церква зазнала руйнації і знаходиться в аварійному стані, тому прихожанами було прийнято рішення про будівництво нової церкви. 1 лютого 2010 року поряд з старою церквою розпочали будівництво нової за кошти жителів с. Комарів, навколишніх сіл та спонсорів. 18 серпня 2013 року відкрито нову церкву поряд із старою.

Біля урочища «Гринчук» знаходиться урочище «Веприк», де відкривається панорама на найширшу частину р. Дністер, протяжність якої сягає понад 4 км. За однією з версій, це урочище називається саме так, тому що у сусідніх дубових лісах водились вепри.

У ще одній частині села в урочищі «Стрівка» на схилах Дністра знаходиться кам’яний грот – велика кам’яна брила зі слідами закарбування та вивітрювання у вигляді профілю обличчя індійця, люди у селі кажуть «Індєєць»

У скелі «Хрестище», в північно-західній частині села, в урочищі «Стрівка», було досліджено грот під назвою «Турецька хата». Він знаходиться на висоті 8-10 м від підніжжя скелі. Його ширина 18 м, глибина 5м, 6 м. Складається з двох камер, що з’єднані низьким переходом. В одній з камер збереглися вирубані у породі жертовник і крісло.

село Коновка

Село дістало назву від дерев’яного відра – коновки. Було засноване у першій половині ХІХ століття. Територія краю визначається різноманітністю природних умов. Тут і рівнини, і горби, степові ділянки і заболочені долини. На території виявлено сировину, що є будівельним матеріалом: глина, піски, камінь. В минулому функціонували Коновський цегельний завод та Коновський кар’єр по видобуванню будівельного каменю. Запаси сировини дозволяють відновити виробництво.

Рельєф на території села – горбистий, виник внаслідок утворення посеред села яру, що ділить село на дві магали. Вздовж села протікає річка Дністер.

У зоні відпочинку на березі Дністровського водосховища в районі села Коновка Кельменецького району Чернівецької області проводяться командні змагання зі спортивного вилову риби на фідер (організатори - Чернівецька обласна федерація рибальського спорту).

село Ленківці

Перша документальна згадка про село датується від 3 квітня 1559 року, коли у грамоті воєводи Александру засвідчено продаж «за 2000 злотих логофету Могіла маєтків сіл Оверкауц і Макарова Лука (нині Ленківці), що по річці Дністер межують з Шуршею, через Шуршу межують з Грушево, а від Кельменців межа тягнеться до долішнього Дністра».

У цей час село входило до Хотинської волості Молдавського князівства.

Назва села протягом своєї історії неодноразово змінювалася: «Макарова Лука» (1559р.), «Линкова» (1584р.), «Ленкауць» (1670р.), «Ленкоуцей» (1804р.), «Ленківці» (1812р.), «Ленкауци» (1918р.), «Ленківці» (1940р.).

Церква Петра і Павла побудова в 1890р. В цей же час в мальовничому місці, де майже на поверхні землі били фонтаном водні джерела, споруджується величезна криниця з капличкою під назвою "Фантала".

Музей історії села Ленківці заснований у 1981 році, розташований в приміщенні сільської ради, експозиція присвячена історії села у різні періоди часу.

село Лукачівка

Перша писемна згадка про село датується 1437 роком. Але люди тут жили іще з раннього палеоліту (300 – 100 тис. років тому). Це підтверджується археологічними матеріалами: на території села знайдено кам’яні рубила, шкрябачки, сокири і наконечники стріл.

Є також значне нашарування старожитносте трипільської культури: фрагменти кераміки, жіночі глиняні статуетки.

В VІ-VІІ ст. територію села заселяли слов’янські племена. У VІІІ – Х ст. тут жили племена тиверців. Впродовж Х – ХІ ст. село входило до складу Київської Русі. З другої половини ХІ ст. воно входило до Теребовлянського князівства, а з середини ХІІ ст. – до Галицького. З кінця ХІІ до середини ХІV ст. воно входило до складу Галицько-Волинського князівства.

Старе поселення було розташоване вздовж правого берега річки Вілія. Після реформи 1861 р. село було перенесено на лівий берег.

Полковник Макаров у винагороду за участь у російсько-турецькій війні одержав село. За переказами, він жив на місці теперішнього будинку культури і володів всією землею.

В селі розміщується садиба-музей ім. М.Ткача - український поет-пісняр, народний артист України, заслужений діяч мистецтв України, член Спілки письменників України, лауреат Національної премії імені Тараса Шевченка  народився 26 листопада 1932 року в с. Лукачани Кельменецького району Чернівецької області, в селянській родині.

 село Мошанець

Село Мошанець розкинулося на правому березі Дністра.

Назва с. Мошанець походить від слова «мушія», що означає «земельний наділ». Люди, які мали багато землі називали її своєю мушією. Звідси і пішла назва. У ХІХ ст. село називалося Мушанцем, а в ХХ ст. має назву Мошанець. Вперше село згадується в документах 1725 року.

Село розташоване у каньйоні продовжністю 250 км. На цій території розташовувалося 29 різних поселення. У селі унікальний рослинний та тваринний світ. Знайдено зразки флори і фауни юрського періоду. Ця територія завжди була густо заселена. На одній території було наслоювання декількох культур. На території Мошанця було виявлено 13 поселень трипільської культури, найбільше з яких розташоване в урочищі «Джія». Було знайдено 3 глинобитних печі, знаряддя праці. В давнину на території села обробляли кістку. Також знайдено зброю, наконечники, дротики, серпи, ножі, фібули, кресала, млини, чорнодимлену кераміку ХІІ-ХІV ст. У 812 році на території села розташовувався драгунський полк, військовий шпиталь. Біля жолобків розташовувався жертовний камінь, який важить більше 2 тон. На ньому було зображено перший трипільський календар. Він був виставлений за сторонами світу.

У центрі села облаштовано каскад з 6 джерел, які стали його прикрасою, своєрідною фото зоною та місцем спілкування мешканців.

  З 2016-2017 начального року прийняла у свої обійми нова школа розрахована на 180 учнів.

село Нагоряни

Невелике село Нагоряни (перша згадка – 1425 рік) належить до Грушівського старостинського округу. Тут знаходиться найцікавіший природний об’єкт Кельменеччини. На схід від села сама природа створила унікальну геологічну пам’ятку – «Шишкові горби» (Говди). І справді, тригрядовий ланцюг конусоподібних горбів, що підвищуються над високим берегом Дністра на 15-20 метрів, здалеку нагадують шишки. Виникло це диво мільйони років тому, коли природні сили зруйнували бар’єрний риф давнього Сарматського моря, води якого плескалися на цьому місці 12–10 мільйонів років тому.

У селі народилося багато митців, зокрема поетеса Віра Китайгородська. Маленьке село Нагоряни є також центром народного килимарства всієї Буковини. Тут діє єдиний в області музей килимарства, початок якого сягає 30-х років ХХ століття. Тоді мешканець села Андрій Китайгородський відкрив у Нагорянах сукнобійню. Сьогодні оберегом садиби-музею є Вікторія Китайгородська, яка донесла скрізь все життя до наших днів багато таємниць створення узорчастих килимів.

Дністровський берег біля Нагорян – це нагромадження чудотворних скель, серед яких найяскравіше виділяються три з «людськими» назвами: «Дід», «Баба» та «Внучка». Подібна краса не могла не породити народні легенди, які й надали назви цим витворам природи. Одна така легенда розповідає про сумну історію кохання багатої вродливої дівчини з Нагорян та бідного сільського хлопця. Як і водилося, престарілі батьки дівчини були проти такого нерівного шлюбу, тим більш що до красуні сватався господар Нагорян. Щоб прибрати «конкурента», багатій відправив коханого дівчини на небезпечну роботу – сплавляти ліс по Дністру, де той загинув. Дівчина ж покінчила із собою, кинувшись у ріку з найвищої скелі…

На скелях майорить Прапор України та побудована капличка.

село Нелипівці

Вперше село згадується в 1552 році в грамоті молдавського господаря Стефана Рареша, який підтвердив право володіти ключникові бояринові Козьми Генге половиною сіла Неліпеуць і іншими селами. У 1806 році, під час чергової російський-турецької війни, російські війська знов увійшли до села і за Бухарестським мирним договором 1812 року — село було включене до складу Бессарабської губернії Російської імперії.

Посеред села Нелипівці височіє культова споруда. Це і є Хресто–Воздвиженська церква, будівництво якої відносять до 1808 р. Була вона спочатку дерев’яною, а потім зазнала реконструкції. І до сьогоднішнього дня залишається загадкою чи є правдою, що на тому місці, де тепер у Нелипівцях стоїть церква, колись була турецька мечеть…

На території села функціонували Кельменецький цукровий завод та міжколгоспний відгодівельний комплекс з комбікормовим заводом, на місці яких тепер залишилися руїни. В перспективі тут можуть розміститися індустріальний парк, переробна та легка промисловість, тощо.

село Новоселиця

В письмових документах село вперше згадується у ХVIIIст., це 1705 рік.

Колись, дуже давно, було маленьким село, але було воно таким бідним і злиденним, що тільки і багатства ― що одна кропива і багно. Мало воно назву Підкропивне. А назва пов'язана з невеличкою річкою Підкропивниця, яка протікала через те місце, де було започатковано село. Стали люди просити у Бога аби змилувався над ними. Пожалів Бог бідних людей і стало багатіти село з кожним днем. Почали зводитись нові добротні будинки, родючішими стали землі, звідусіль почали з’їжджатись у село новосели. І з тих пір коли приїжджих стало більше ніж місцевих жителів перейменували село у Новоселицю.

Історико-етнографічний музей с.Новоселиця заснований у 1973 році, розміщується в приміщенні будинку культури, експозиція відображає історію розвитку культури і побуту села.

Посеред лісу, біля мальовничого ставка, працівниками Іванівецького лісництва облаштовано відпочинкову зону (бесідки, мангал з піччю, дерев’яний будинок відпочинку).

В минулому в селі функціонував цегельний завод, поклади глини достатні для подальшого розроблення.

село Перківці

Зародилося село у ХVIII столітті. За легендою, названо воно на честь рибалки Петра Перка – Перківці.

На околицях села виявлено поселення трипільської культури (III тисячоліття до н. е.) та черняхівської — II—VI століть н. ери.

Однією із найважливіших подій села було будівництво церкви в 1847 році. Жителі звели її на власні кошти. Розташована на пагорбі в західній частині села. За другими джерелами датується 1890.

Церква дерев’яна, потинькована, тридільна, хатнього типу, характерна для районів Буковини, які знаходяться на кордоні з Молдовою. Спочатку це була проста дерев’яна сільська церква, в 1984 році її реконструйовано: зроблено цегляну кладку стін, штукатурку, підлогу викладено керамічною плиткою. В 2012 році у церкві поміняно іконостас, а перед Великоднем - увінчано новими куполами.

Пам’ятка належить до цікавих зразків архітектури, що виникли під впливом молдавської народної архітектури.

За часів незалежності України на території села побудовано чотири каплички: Успіння Матері Божої, Цілителя Пантелеймона, Святого Володимира, присвячена пам'яті загиблих воїнів-односельчан

На території села є пам’ятні знаки:

o Пам’ятний хрест жертвам голодомору.

o Меморіальний комплекс воїнам-односельчанам, загиблим у роки другої світової війни.

o Пам’ятник Тарасу Григоровичу Шевченку.

село Путрине

За легендою, село сподобалось пану Путрину, який приїхав на мальовничу Буковину, він викупив поля у селян, побудував собі дім і почав тут господарювати. У пана Путрина наймалися люди працювати, а згодом і будували собі хати. А село так і називали Путрина.

Село територіально розділили на три частини: це – гора, де живуть горецькі, долина – де живуть долинецькі, гавани - де живуть гаванецькі. На горі є старий млин, а долина рахується центром, а Гавани оповиті Скосогорами (косі горби), які захищають від вітру.

село Росошани

У книзі «Історія міст і сіл України» село Росошани згадується 15 квітня 1710 року. Але внаслідок пошукової роботи було встановлено, що за документом з Кишинівського державного архіву за № 166 було встановлено, що село Росошени засновано 5 вересня 1622 року.

Назва села не змінювалася. За переказами, так називалася молдавською річка, що протікає з півночі на південь з західного боку села. Річка мала назву Роша, що в перекладі на українську мову означає «червона», а вже від річки і село дістало назву Рошани, а нині Росошани. Село могло називатись так ще й тому, що в кожній оселі, біля криниць, під вікнами, ростуть кущі калини. Особливо взимку на тлі білого снігу вирізняються її червоні кетяги. Під час окупації румунами село носило офіційну назву Рошень.

З південного заходу села, на лівому березі були поклади червоної глини.

Жителі села, як і всі християни мали свою невеличку церкву. Перша церква була побудована в селі на місці, що носить назву «Цвинтариско». Та в 1740 році підчас пожежі вона згоріла. Причин пожежі нажаль невідомі. Зараз на цьому місці стоїть невеличка капличка, побудована саме там, де колись був іконостас.

Архітектурною пам’яткою села є церква. Є відомості з округу Хотинського повіту від 1900 року, в якій іде мова про те, що нині існуюча церква побудована в 1885 році. Будувалася вона силами прихожан і за кошти біля десяти років.

Односельчанам, які не повернулися з полів битв, побудовано в центрі села пам’ятник, пізніше встановлена капличка.

Відомі люди Кельменеччини

 Липковська Лідія Яківна — оперна співачка.

 Довганчин Григорій Васильович — народний депутат України ІІ, ІІІ скликань, кандидат економічних наук.

 Круглицький Микола Миколайович — доктор хімічних наук, професор, лауреат Державної премії УРСР в галузі науки і техніки.

 Китайгородська Віра Микитівна — поетеса, головний редактор газети «Буковинське віче».

 Лучик Василь Вікторович — мовознавець, доктор філологічних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України.

 Вишинська Марія Олексіївна — зоотехнік ТзОВ «Дністрівське», кавалер Ордена Княгині Ольги.

 Борденюк Іван Васильович — доктор фізико-математичних наук, академік Української академії наук.

 Гебріна Марія Іванівна — народний художник України, член спілки народних умільців України.

 Падалко Петро Іванович — доктор медичних наук, професор, заступник директора інституту нейрохірургії імені Бурденка у м. Москва.

 Сандуляк Леонтій Іванович — доктор медичних наук, професор, перший надзвичайний і повноважний посол України в Румунії.

 Герасимчук Дмитро Костянтинович — український письменник.

 Дворський Павло Ананійович — народний артист України.

 Ткач Михайло Миколайович — поет-пісняр, лауреат Шевченківської премії.

 Смолінський Микола Сергійович — заслужений журналіст України.

 Ботушанський Василь Мефодійович — доктор історичних наук, професор Чернівецького національного університету.

 Раренко Іларій Михайлович — доктор фізико-математичних наук, професор Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, член-кореспондент Української академії наук.

 Корчинський Анатолій Іванович — український політик. Народний депутат України ІІІ та IV скликань.

 Телешман Василь Григорович – заслужений працівник сільського господарства України, почесний громадянин Кельменецького району.

 Берека Валерій Веніамінович – полковник запасу, кандидат технічних наук, доцент. Член спеціалізованої вченої ради при національній академії оборони України. Має більше 80 наукових праць та 2 патенти на винаходи України.

 Борисюк Алла Степанівна – доктор психологічних наук, доцент кафедри психології та соціології Буковинського державного медичного університету.

 Тучкевич Володимир Максимович – академік Академії наук СРСР. Автор 150 наукових робіт, 18 винаходів, заслужений діяч науки і техніки.

Демографія Кельменецької громади.

 Станом на 1 січня 2024 року у Кельменецькій ОТГ проживало 30794 осіб, з яких міське населення становило 6797 осіб (або 22,1%), а сільське – 23997 осіб (або 77,9%). Чоловіки складають 40% населення громади, а жінки – 47%, діти до 14 років - 9%, діти від 14 до 17 років - 4%.

Щільність населення Кельменецької ОТГ – 57 осіб на 1 км², тоді як щільність населення Чернівецькій області загалом – 111,4 осіб на 1 км². Порівняно низька щільність по Кельменецькій громаді зумовлена малою часткою міських мешканців у структурі населення.

Відомості про зареєстрованих осіб у Кельменецькій територіальній громаді станом на 01.01.2024 року

Інформація про об’єднання громадян і засоби масової інформації

Громадські організації, що зареєстровані на території громади:

Засоби масової інформації:

Щотижнева газета - ПРИВАТНЕ ПІДПРИЄМСТВО ''ГАЗЕТА ''РІДНЕ СЛОВО''.

Перелік комунальних підприємств, установ та організації Кельменецької селищної ради

Земельні ресурси та природно-ресурсний потенціал.

Територія громади - 540,66 км², площа населених пунктів – 11665,4га. До складу території громади увійшли землі Кельменецької селищної ради (4220,2га) та 17 старостинських округів (в минулому 19 сільських рад) (49845,8га).

Порівняння ОТГ, району, області

Структура земельного фонду громади

На території Кельменецької громади переважають темно-сірі опідзолені та сірі лісові ґрунти. Окремими масивами тягнуться чорноземи опідзолені, чорноземи типові та чорноземи залишково-карбонатні. Чорноземи залягають на понижених ділянках міжрічкових плато і сформувалися під лучно-степовою рослинністю. Темно-сірі опідзолені ґрунти залягають на більш низьких рівнях межиріч, вкритих лесовидними суглинками.

Ґрунти забезпечують високий рівень розвитку сільського рослинництва у громаді.

Водночас орні землі зазнають антропогенного тиску внаслідок застосування важких машино-тракторних агрегатів для обробітку ґрунту та збирання врожаю, використання великих доз добрив, неправильного або надмірного використання пестицидів та нехтування ґрунтозахисними сівозмінами.

Як наслідок, на землях громади наявні прояви ерозії, підкислення та погіршання якісного стану ґрунтів.

У структурному відношенні територія Кельменецької територіальної громади входить до Волино-Подільської плити Східно-Європейської платформи.

На території платформи найдавніші утворення представлені кристалічними породами, які розміщені на великій глибині і перекриті осадовими утвореннями рифею, кембрію, ордовку, силуру, юри, крейди та неогену. У долині Дністра докембрійські утворення вийшли на поверхню.

На території Кельменецької громади виділяють такі геоструктурні морфологічні одиниці: долинні тераси низького ярусу (заплава, перші і друга тераси); тераси середнього ярусу (третя і четверта) і тераси високого ярусу ( п’ята, шоста і сьома). Тераси мають південно-східний напрямок від Дністровського водосховища до Кельменців. Основну частину території займає грядово-горбиста пластова рівнина Прут-Дністровського межиріччя. В районі сіл Вартиківці та Перківці прослідковується ймовірність пліоцен-плейстоценових річкових долин.

Прут-Дністровське межиріччя характеризується поєднанням структурного (пластового) і скульптурного (ерозійного) рельєфу. Переважають карстові явища.

Осадові породи, третинні піски, пісковики і гіпси вкриті потужним шаром четвертинних лесових відкладів. Останні є материнською породою, на якій сформувався сучасний ґрунтовий покрив.

Для Прут-Дністровського межиріччя характерні елювіальні відклади схилів, але значні площі високих терас складені алювієм. Вододілам притаманні елювіальні утворення. Значно поширені лесові породи.

Корисні копалини у громаді, в основному, представлені покладами бутового каменю (Вороновицьке та Коновське родовища), гравію (Вороновицьке, Макарівське родовища), вапняків (Комарівське родовище), глини (Коновське та Новоселицьке родовища) та мінеральних вод (Кельменецькі родовища).

На території громади протікає 86 річок, з них 1 велика річка Дністер з притоками (Сурша, Ромаданка, Лощина, Реставка, Медвежка) та 85 малих річок довжиною 310 км. та знаходиться 131 ставки, орієнтовною площею 416,7га.

У межах Чернівецької області річка Дністер протікає з заходу на схід протягом 722 км. Кельменецька громада знаходиться на правому березі цієї річки. На території громади р. Дністер протікає у межах територій сіл Бернове, Вороновиця, Дністрівка, Грушівці та Комарів. Річка є передгірно-рівнинною, протікає по каньйоноподібній долині з частими звивинами і високими берегами. Заплава слабо виражена, представлена галькою та гравієм. Русло дуже звивисте, нерозгалужене. Живиться Дністер від дощових вод та сніготанення й має свою характерну рису – паводковий режим, що зумовлюється значним коливанням зимових та літніх опадів. Так, щороку на річці відбувається по кілька паводків, особливо після випадання зливових дощів влітку або стрімкого сніготанення навесні. Причиною паводкового стану є низька місткість русла річки через її круті береги та вузькі заплави.

Розташування ставків на території громади

Кліматичні особливості району виявляються у природному рослинному покриві, де багато типових степових елементів, таких, як тимофіївка степова, полин австрійський, келерія струнка тощо.

Сприятливі кліматичні умови долини Дністра і багатство його флори зумовлюють надзвичайно багату фауну птахів. берегова ластівка, лебідь, великий та малий баклан, чапля, лелека чорний та рибалочка, на островах водиться чимало мартинів і крячків. Крім того, на луках пониззя Дністра живуть коровайки та жовті чаплі, які занесені до Червоної книги України.

У лісах громади трапляються козуля, борсук, заєць, білка, вепр, ласка, кіт лісовий, іноді трапляються олені та рись. . Серед земноводних присутні тритон звичайний, тритон гребінчастий, кумка жовточерева, райка деревна, ропуха звичайна, жаба озерна, ставкова жаба, жаба їстівна, жаба трав'яна та жаба прудка. Серед лускокрилих, занесених до Червоної книги, мешкають стрічкарка тополева, райдужниця велика, люцина, сатурнія руда, ендроміс березовий, ведмедиця велика, ведмедиця-господиня та інші. Серед червонокнижних комах зустрічається вусач-розалія альпійська. Серед червонокнижних хребетних тварин тут траплялись мідянка та лелека чорний, окрім цього говорять про знахідки тут сліпака буковинського. Серед представників фауни, занесених до Європейського Червоного списку, тут трапляються метелики алькон та аріон, слимак виноградний та мурашка руда лісова.

На сільськогосподарських угіддях найчастіше зустрічаються миші, ховрахи, жайворонки, у населених пунктах громади – миші, пацюки, голуби, сороки, шпаки, ворони, горобці.

Площа лісів на території Кельменецької ТГ - 5887,1392 га, що складає 11% від загальної території громади. У лісах переважають листяні породи: дуб, ясен, клен, липа, граб.

Управління лісовим фондом громади займаються Кельменецьке та Іванівецьке лісництва філії «Сокирянське лісове господарство» ДП «Ліси України» та НПП «Хотинський».

Кельменецьке лісництво (с.Бузовиця) , загальною площею 3180,5 га розташоване в західній його частині на території Дністровського адміністративного району.

Контора лісництва знаходиться в кв. 37 вид. 24 Дністровського району Чернівецької області, на відстані 25 км від контори лісгоспу та районного центру.

Територія лісництва розділена на 2 майстерські дільниці та 16 обходів.

Площа вкритих лісовою рослинністю лісових ділянок 2917,5 га, середній вік насаджень 63 роки, середній клас бонітету - 1,8, середня повнота 0,73, запас на 1 га вкритих лісовою рослинністю земель 194 м³, середній склад насаджень 7Дз1Гз1Яз1Акб.

Іванівецьке лісництво (с. Іванівці, урочище «Горянський ліс»), загальною площею 3269,5 га розташоване в центральній його частині на території Дністровського адміністративного району. Контора лісництва знаходиться в кв. 26 вид. 26 Дністровського району Чернівецької області, на відстані 17 км від контори лісгоспу та 17 км від районного центру. Територія лісництва розділена на 2 майстерські дільниці та 8 обходів.

Площа вкритих лісовою рослинністю лісових ділянок 3000,9 га, середній вік насаджень 68 років, середній клас бонітету – 1,3, середня повнота 0,76, запас на 1 га вкритих лісовою рослинністю земель 247 м³, середній склад насаджень 7Дз2Гз1Яз.

На території лісництва розміщений Іванівецький базисний розсадник, загальною площею 22га. Він поділяється на шкільне відділення, посівне та маточне. Також вирощуються саджанці та сіянці із закритою кореневою системою. Є тепличне господарство у якому вирощуються укорінені живці декоративних рослин (розташовано дві теплиці одна площею 200м², а інша 50м²). У цих теплиця вирощуються близько 80тис.шт укорінених живців декоративних порід.

Національний природний парк «Хотинський» розпочав свою роботу 2 вересня 2011 року. Його загальна площа — 9431,7 га, з них 5662 га відносяться до басейну річки Дністер. На території НПП "Хотинський" (частково охоплює територію Кельменецької громади 1034 га) розміщені цінні природні та історико-культурні комплекси Дністровського району Чернівецької області.

Рельєф Національного природного парку (НПП) "Хотинський" в основному формує каньйонна долина Дністра та його праві притоки. Для цієї місцевості типові листяні ліси та лучно-степові ділянки на скельних розсипах. До складу парку увійшли десятки об'єктів природно-заповідного фонду. На території парку виявлено 520 видів судинних рослин, 42 види з яких занесено до раритетних списків міжнародного та національного рівнів. Тут зустрічаються такі рідкісні види, як: баранець плаун (не утворює колосків), вужачка звичайна (родичка гронянки), зозулині черевички (найбільша орхідея), безхлорофільні орхідеї коралоріза трироздільна та надбородник безлистий, а також інші рідкісні рослини.

Багатий також тваринний світ НПП "Хотинський". Тут мешкають близько тисячі видів тварин — майже 70% фауни Чернівецької області. Безхребетні тварини здебільшого представлені комахами, молюсками, рако- та павукоподібними. З них 37 видів є рідкісними, а 17представників занесено до Червоної книги України і 16 — до Європейського Червоного списку. Також парк багатий популяціями козулі, дикого кабана, борсука. Тваринним раритетом є надзвичайно обережний кіт лісовий. На території парку зафіксовано також чорного лелеку.

Велику цінність становить фауна риб Дністровського водосховища, всього налічується близько 40 різновидів. Тут водяться: окунь, підуст, судак, густера, короп, краснопірка, сом, жерех, верховодка, із рідкісних видів – це вирезуб, марена, стерлядь, білизна, рибець та умбра.

Найбільш цікавими для туристів та відвідувачів "Хотинського" є історико-архітектурні пам'ятки та рекреаційно-привабливі території (узбережжя Дністровського водосховища).

На території громади прокладено 2 екостежини («Шишкові горби» протяжністю 3,5 км., та «Ховрашине поле» протяжністю 3 км.), облаштовані місця рекреації біля сіл Грушівці, Дністрівка, Комарів та Бабин.

На замовлення, працівниками НПП проводяться екскурсії для населення та дітей з відвідуванням пам’яток природи, ознайомленням з тваринним та рослинним світом прибережної території Дністра.

Надання адміністративних послуг

З метою забезпечення прав громадян на отримання якісних адміністративних послуг на території Кельменецької селищної територіальної громади функціонує Центр надання адміністративних послуг Кельменецької селищної ради (далі- ЦНАП), який результативно взаємодіє з суб’єктами надання адміністративних послуг.

Одним із основних принципів, на яких базується робота ЦНАПу, є доступність, зручність, своєчасне, повне та якісне надання адміністративних послуг.

Центр надання адміністративних послуг Кельменецької селищної ради (ЦНАП) знаходиться в центрі селища в приміщенні селищної ради, відповідає вимогам, визначеним законодавством та здійснює діяльність відповідно до Закону України «Про адміністративні послуги».

Через Центр надання адміністративних послуг Кельменецької селищної ради відвідувачі мають можливість скористатися послугами, яких станом на 01 січня 2024 року, згідно з Переліком є 359, серед яких:

 реєстрація/зняття з реєстрації місця проживання;

 державна реєстрація речових прав на нерухоме майно;

 державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців;

 адміністративні послуги соціального характеру;

 земельні питання та місцеві послуги;

 послуги архітектури та містобудування;

 послуги Держпродспоживслужби;

 послуги ветеранам війни та членам їх сімей, членам сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, членам сімей загиблих (померлих) Захисників та Захисниць України та інші.

Для забезпечення належної доступності адміністративних послуг жителям громади утворені віддалені робочі місця адміністраторів (ВРМ) у всіх 17 старостинських округах (рішення XXXI сесії VIIІ скликання селищної ради № 746.31-8/23 від 30.05.2023) та уповноважено на виконання завдань адміністратора ЦНАП старост (рішення виконавчого комітету селищної ради №109 від 14.06.2023).

Для покращення, розширення роботи ЦНАП та для дотримання всіх норм передбачених Примірним регламентом, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України №588 від 01.09.2013 (зі змінами), підготовлено, розроблено та затверджено проектно-кошторисну документацію на капітальний ремонт адмінбудівлі (влаштування приміщення для ЦНАП) по вул. Бесарабська, 57, с-ще Кельменці, Чернівецької області на суму 19641,245 тис. грн., який відібрано до проєктів, фінансування яких здійснюється за рахунок відповідної субвенції, в рамках фінансової угоди «Надзвичайна кредитна програма з відновлення України» між Україною та Європейським інвестиційним банком. Вищезазначений проєкт після реалізації дасть змогу більш якісно, ефективно та швидше надавати адміністративні послуги населенню громади та внутрішньо-переміщеним особам. Проект розроблено, враховуючи чисельність громади для обслуговування, з дотриманням вимог щодо інклюзивності будівель та споруд, передбачених Державними будівельними нормами.

Бюджет Кельменецької ОТГ

Дохідна частина бюджету формується з власних доходів та міжбюджетних трансфертів.

Сукупні доходи бюджету, тис. грн. (факт)

Власні доходи та надходження до бюджету розвитку, тис. грн.

Порівняльна динаміка загальних обсягів доходів та власних доходів бюджету (загальний фонд), тис. грн. (факт)

 Порівняльна динаміка загальних обсягів доходів та власних доходів бюджету (спеціальний фонд), тис. грн. (факт)

 Найбільші платники податків з 2020-2023 рр., тис.грн

Структура видатків бюджету Кельменецької ОТГ за 2020-2023 роки, тис. грн.

Сума сплати єдиного податку від фізичних та юридичних осіб за 2021-2023 роки тис. грн. (факт)

Промисловість

Промисловий потенціал Кельменецької селищної територіальної громади формують 5 підприємств. Обсяг реалізації промислової продукції за 2023 рік визначався за результатами діяльності 3 промислових підприємств основного кола: КП «Кельменецька друкарня», ТОВ «Вороновицький щебеневий кар'єр» та ПП «Агро-Вест-Ком», якими вироблено промислової продукції на суму 28205,8 тис.грн, що складає 122,4% до показника 2022 року у т.ч.:

- ТОВ «Вороновицький щебеневий кар‘єр» - вироблено щебеневої продукції 108,4 тис.м.куб. на суму 25951,9 тис.грн., що склало близько 138,9% до відповідного періоду минулого року.

- ПП «Агровестком» - вироблено соєвої олії 280,8 тон та соєвої макухи 1918,8 тон на загальну суму 2126,5 тис.грн., що склало 49,9% до відповідного періоду минулого року;

- Кельменецька друкарня – виготовлено товарів шкільних та канцелярських з паперу та картону 1,1 тон на суму 127,4 тис.грн., що склало 117,6% до відповідного періоду минулого року.

Інші промислові підприємства, що не входять в основне коло звітуючих:

- ПП «Елана» (фактична адреса виробництва с-ще Кельменці, вул. Я.Мудрого, 41, юридична адреса м.Чернівці, вул.Рокитянська, 26) здійснює виробництво нетканих матеріалів та килимових виробів;

- ТОВ «Кельмен ВУД» (адреса с-ще Кельменці, вул.Партизанська, 6 займається виробництвом лісопильних матеріалів та виробів з дерева.

Окрім цього, на території громади функціонують 3 пекарні хлібобулочних виробів (хлібобулочний цех «Колосок» ПП Андрущак Ю.І., пекарня ПП Панчука П.Ф., хлібобулочний цех Мазур О.В. для торгової марки «Терешкіно» в с. Бернове), млини в селах Нелипівці, Бузовиця, Бабин, Дністрівка, Мошанець, Новоселиця, олійні в селах Дністрівка, Іванівці, Ленківці, Мошанець (2 об’єкта), Нелипівці, майстерні по виробництву кованих виробів у селищі Кельменці та селі Мошанець(2 об’єкта).

Сільськогосподарське виробництво

В громаді агросектор представлений 83 підприємствами, в т.ч. 63 фермерських господарств. Всього у сільськогосподарському обробітку (включаючи особисті селянська господарства) знадяться 35 тис.га ріллі, 1 тис.га сіножатей та 3,5 тис.га пасовищ.

Основними культурами, вирощуванням яких займаються господарства є:

 пшениця озима та яра;

 озимий та ярий ячмінь;

 горох;

 кукурудза на зерно;

 ріпак озимий

 соняшник;

 соя.

Тваринництво розвинене слабо:

 ФГ «Украгро» -утримання бичків на відгодівлі;

 ТзОВ «Агрофірма Вілія» -утримання корів та телят;

 «Сурша» ПП Савчук Володимир – розведення овець;

Також зареєстровано утримання кіз, овець та ВРХ у присадибних та приватних господарствах сіл Бернове, Вовчинець, Грушівці, Мошанець, Вартиківці, Іванівці, Бабин.

Всього у громаді утримується (враховуючи домогосподарства) більше 2000 овець, біля 1000 гол. ВРХ, близько 800 кіз, більше 3000 гол. свиней. Щорічно спостерігається тенденція щодо зменшення поголів’я всіх видів свійських тварин.

Садівничою галуззю з громаді займаються 15 фермерських господарств та населення на приватних ділянках. Всього площа багаторічних насаджень в громаді складає 1,5 тис.га. Основними фруктами, що вирощуються є яблуні та сливи, з ягід – полуниця та смородина.

Сфера переробки та зберігання сільськогосподарської продукції представлена ПП «Агро-Вест-Ком» (переробка сої) та ТзОВ «АПК Буковина» (загальна потужність елеватора - 42 тис.тон, здійснює прийом зерна, очищення, сушіння, зберігання та відвантаження його автомобільним або залізничним транспортом).

Ставковий фонд громади складає 416 тис.га.. Розведенням риби та аквакультурою займаються приватні підприємці, які орендують об’єкти водного фонду.

Показники урожайності по більшості сільськогосподарських культур у 2023 році є вищими, ніж в середньому по Україні. У порівнянні з минулим роком, урожайність по більшості культур є вищою, що зумовлено помірними погодними умовами у вегетаційний період. Середньо обласна урожайність по зернових та зернобобових (за оперативними даними) складає 63,9ц/га (більше рівня 2022 року на 13,3ц/га), в т.ч.:

Тенденції щодо сільськогосподарського виробництва в громаді у 2023 році відповідають середньо обласним показникам.

Підприємництво

Загальна кількість зареєстрованих суб’єктів господарювання 1404 од., в тому числі:

- юридичних осіб 350;

- фізичних осіб-підприємців 1054.

З початку року зареєструвався 181 платник податків, в т.ч. фізичних осіб підприємців – 173, знялися з реєстрації 137 платників, в т.ч. 132 фізичних осіб-підприємців.

Загальна кількість платників податків, які перебувають на спрощеній системі оподаткування складає 880, в т.ч.:

Для фінансового обслуговування бізнесу та громадян у громаді працюють 2 банківські установи:

o Кельменецьке відділення 10025/0197 АТ Ощадбанк (Дністровський район, с-ще Кельменці, вулиця Сагайдачного, 2);

o Кельменецьке відділення Чернiвецької філії АТ КБ "Приватбанк" (Дністровський район, с-ще Кельменці, вулиця Бесарабська, 38).

Поштові послуги надають:

o Відділення УкрПошти МВПЗ (Дністровський район, с-ще Кельменці вул. Бесарабська, 34А);

o Відділення Нової пошти №1 (Дністровський район, с-ще Кельменці вул.Буковинська, 11);

o Відділення Нової пошти №2 (Дністровський район, с-ще Кельменці вул. О.Паламаря, 24-В).

Також за різними адресами (в т.ч. у селах громади) розміщуються точки видачі поштових відправлень Нової пошти, Meest express, Delivery.

Страхові послуги надаються офісом страхової компанії Оранта (Дністровський район, с-ще Кельменці, вулиця Бесарабська, 66), представниками ТАСС, Української пожежно-страхової компанії, «UBI», «Княжа», «UPSK».

Послуги зв’язку та інтернету надаються Чернiвецькою філією ПАТ Укртелеком с-ще Кельменці та ТОВ "Вечір телеком". Мобільні оператори представлні мережею Київстар, Водафон та Life.

Для розвитку підприємництва та залучення інвестицій у 2023 році створено інвестиційний паспорт Кельменецької селищної територіальної громади, який висвітлений на офіційній інтернет сторінці селищної ради та в соціальних мережах. В ньому відображена інформація про наявний потенціал громади та анкети проектів залучення інвестицій та розширення бізнесу по типу «Greenfield» - 5, «Brownfield» - 3 та інші бізнес пропозиції.

Торгівля та сфера послуг

У сфері торгівлі, ресторанного господарства та послуг працює 68 закладів ресторанного господарства, 244 об’єктів торгівлі продовольчої, непродовольчої та змішаної групи товарів (в т.ч. 5 супермаркети: «Наш край», «Нива», «КООП Классік» (Кельменці, Бурдюг), «Тайстра»), 17 об‘єктів оптової торгівлі, 128 закладів сфери послуг, 16 аптек та аптечних пунктів, 8 АЗС (з них 3 з АЗГРС).

На території с-ща Кельменці здійснюють діяльність: 2 ринки (ринок «Центральний» - щонеділі, ринок «Міський» Струцької Л.І. - протягом тижня), торгові магазини-склади на земельній ділянці Горобієвського В.В., 24 торгові майданчики по селах громади.

Житлово-комунальне господарство. Містобудування та розвиток інфраструктури. Енергозбереження

Житлово-комунальне господарство одна з найважливіших галузей, що охоплює різні напрямки життєдіяльності громади.

На території громади функціонують три надавачі комунальних послуг:

- Кельменецьке ВУЖКГ;

- КП «Нелиповецьке» Кельменецької селищної ради;

- КП «Жолобки» Кельменецької селищної ради,

засновником яких є Кельменецька селищна рада.

Централізованим водопостачанням у громаді користуються жителі с-ща Кельменці, в якому знаходиться один комунальний водопровід. У користуванні жителів сіл Вороновиця, Бернове, Мошанець, Макарівка та частково у жителів села Іванівці знаходиться 6 відомчих водопроводів. Крім цього нараховується 116 локальних водопроводів. Функціонують 1 каналізаційна очисна споруда та 3 каналізаційні насосні станції. Водопостачання здійснюється з 1 поверхневого та 44 підземних водозаборів. Потенційні запаси підземних вод громади зменшилися.

В с-щі Кельменці забезпечені централізованим водопостачанням: 1776 споживачів (130% до рівня 2022 року), укладено 950 договорів на вивезення твердих побутових відходів з власниками домогосподарств та 104 договорів на вивезення твердих побутових відходів з підприємцями та організаціями. Всього установлено лічильників води у житловому фонді – 1776 шт, в організаціях та у приміщеннях для здійснення підприємницької діяльності – 121 шт.

Водопостачання селища Кельменці здійснюється з свердловин №1,3,4,6,8 та з водогону із свердловини №90:

• свердловина №1 - її дебіт 4 м³/год (глибина - 94 м). Вода із даної свердловини закачується частотником і далі по напірно- самопливному водопроводу надходить в водорозподільну мережу селища протягом 16 годин за добу через лічильник обліку води марки МТК-UA 50F, електростанція захисту ТК-111 та електролічильник обліку енергії марки ЛТЕ -1-03Т .

• свердловина №З - її дебіт 7,2 м³/год (глибина - 100 м). Вода із даної свердловини закачується частотником і далі по напірно-самопливному водопроводу надходить в водорозподільну мережу селища протягом 17 годин за добу через лічильник обліку води марки МТК-UA 50F, електростанція захисту ТК-112 та електролічильник обліку енергії марки ЛТЕ -1-03Т.

• свердловина №4 - її дебіт 9 м³/год (глибина - 100 м). Вода із даної свердловини закачується частотником і далі по напірно-самопливному водопроводу надходить в водорозподільну мережу селища протягом 16 годин за добу через лічильник обліку води марки МТК-UA 50F, електростанція захисту ТК-111 та електролічильник обліку енергії марки ЛТЕ -1-03Т.

• свердловина №6 - її дебіт 7,9 м³/год (глибина - 125 м). Вода із даної свердловини закачується частотником і далі по напірно-самопливному водопроводу надходить в водорозподільну мережу селища протягом 16 годин за добу через лічильник обліку води марки МТК-UA 50F, електростанція захисту ТК-111 та електролічильник обліку енергії марки ЛТЕ -1-03Т.

• свердловина №8- її дебіт 9,3 м³/год (глибина - 115 м). Вода із даної свердловини закачується частотником і далі по напірно-самопливному водопроводу надходить в водорозподільну мережу селища протягом 9 годин за добу через лічильник обліку води марки МТК-UA 50F, електростанція захисту ТК-111 та електролічильник обліку енергії марки ЛТЕ -1-03Т.

• свердловина №90- її дебіт 7,0 м³/год (глибина - 50 м),продуктивністю 288,0 м³/добу. На даний час водозабірна свердловина № 90 Р/Е працює не на повну потужність, у зв’язку з нестачею води у свердловині.

Проектна продуктивність водозабору селища Кельменці складає 210,0 тис.м³/рік.

Всього на балансі підприємства знаходиться 26,7 км водопровідної мережі та 22,2 км каналізаційної мережі.

Централізованим водопостачанням обслуговується більша частина селища: школи, організації, які відносяться до соціальної структури селища , підприємці та населення. Для забезпечення водою всіх водоспоживачів селища потрібно 150,0 тис.м³/рік. Крім того при експлуатації водопровідної мережі мають місце технічні втрати, які пов'язані з обслуговуванням, ремонтом, тощо. Їх відсоток складає 10,9 % від розрахункових потреб води.

Контроль за якістю води здійснюється спеціальними лабораторіями згідно договорів.

Нормативне водовідведення в каналізаційну мережу селища Кельменці по абонентах складає 255,5 тис.м³/рік. В селищі є частина житлових будівель, не підключених до центральної каналізаційної мережі. 40% від відповідного водопостачання жилих будинків з водопроводом і каналізацією.

Кількість стічних вод с-ща Кельменці складає 69,0 тис.м³/рік. Стічні води селища по самопливних каналізаційних мережах надходять на КНС.

Приймаючи води водовідведення селища, каналізаційна насосна станція потужністю 350 м³/добу перекачує їх фекальним насосом по напірному колектору на очисні споруди. Очищення стічних вод селища Кельменці здійснюється на спорудах біологічного очищення.

Очисні споруди біологічної очистки потужністю 700 м³/добу (255,5 тис.м³/рік).

За 2023 рік Кельменецьке ВУЖКГ надало житлово-комунальних послуг (населення, організації та інші) на суму 6532,5 тис.грн, сплачено – 5944,6 тис. грн (відсоток сплати – 91%), що складає відповідно 131% та 130% до рівня 2022 року.

Кельменецьким ВУЖКГ щорічно перевіряється щільність інженерних вводів централізованого водопостачання та централізованого водовідведення у багатоповерхових будинках, приводиться в належний технічний стан житловий фонд. Житловий фонд Кельменецького ВУЖКГ складає 46 будинків з паспортами готовності, створено у 24 будинках ОСББ.

У громаді наявні 23 сміттєзвалища. Площа, відведена під місця видалення відходів в громаді складає 20га. У ІІІ кварталі 2023 року кожного тижня проводилася обваловка і підгортання сміттєзвалищ в населених пунктах територіальної громади.

Проводиться розчистка порослі та аварійних дерев парків. В належному стані утримуються меморіали, пам’ятники інші об’єкти та елементи благоустрою в с-щі Кельменці та селах громади, розширене кладовище у с-щі Кельменці.

Абонентська мережа водопостачання КП «Жолобки» (с.Мошанець) складає 432 домогосподарства. Протяжність водопровідної мережі - 20,8 км., для подачі води використовуються 6 башень Рожновського по 25 м.куб., свердловина глибиною 120 м, потужністю 200 м.куб/добу та каптаж потужністю 147,6 м.куб/добу. Середнє використання води складає від 150 м.куб (зимою) до 350 м.куб. (влітку). Стан мережі та об’єктів – потребують ремонту та розширення.

КП «Нелиповецьке» надає послуги водовідведення з домогосподарств с.Нелипівці. Абонентська мережа складає 183 абоненти. Для обслуговування мережі функціонують фекальна та іригаційна станції. Стан мережі та станцій – зношені та потребують ремонту.

Розподіленням, транспортуванням та постачанням електроенергії в громаді займається Кельменецький РЕМ ВАТ «Чернівціобленерго», продаж електроенергії споживачам здійснює ТОВ «Чернівецька обласна енергопостачальна компанія».

Розподіл, транспортування природного газу здійснює Кельменецька дільниця Сокирянського відділення АТ «Чернівцігаз», продаж споживачам – ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» та ТОВ "Чернівцігаз Збут".

ДАНІ ПРО АБОНЕНТСЬКУ МЕРЕЖУ

Останніми роками будівельними організаціями району масштабні будівельні роботи не проводилися.

Затверджено Комплексну програму «Власний дім» Кельменецької селищної територіальної громади на 2023-2025 роки. За рахунок Чернівецького обласного фонду підтримки будівництва на селі та співфінансування Кельменецької селищної ради родини з громади можуть отримати пільгові кредити на купівлю, капітальний ремонт чи модернізацію житла.

Розроблене та затверджене Положення про порядок розміщення зовнішньої реклами на території Кельменецької селищної територіальної громади для врегулювання питання видачі дозволів на розміщення зовнішньої реклами шляхом запровадження єдиного порядку.

Адміністративні послуги у сфері містобудування надаються через ЦНАП.

В громаді прокладені автомобільні дороги:

Перелік доріг державного значення:

 Р-63 (Данківці) Вартиківці-МПП «Сокиряни» км 10+606-53+830-довжина 43,2 км;

 Р-63 Під‘їзд до МПП «Росошани» км 0+000-21+400 - довжина 21,2км.

Кельменецьким Райавтодором проводився поточний та ямковий ремонт автодороги Р-63 на різних відрізках.

Залізничне сполучення у громаді представлено залізничною станцією «Ларга» (с-ще Кельменці, вул. Привокзальна,4), основний маршрути – м.Київ, м.Чернівці, м.Хмельницький, м.Сокиряни та сполучення з Молдовою.

Функціонує автовокзал, що знаходиться в с-щі Кельменці, вул. Хотинська,8. Основні маршрути: м.Київ (470 км через м.Новодністровськ), м.Чернівці (90км), м.Хмельницький (165 км), м.Вінниця (206 км). 

Відстань до великих міст (автошляхами)

Працюють 2 автомобільні пункти пропуску через державний кордон з республікою Молдова (МПП Росошани, МПП Кельменці) та 1 залізничний (МПП Кельменці - залізниця).

Цивільний захист та безпека населення.

На території Кельменецької ОТГ розміщений 5 державний пожежно-рятувальний загін головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернівецькій області, який обслуговує Кельменецьку селищну територіальну громаду та Лівинецьку сільську територіальну громаду. На балансі знаходиться 3 пожежні автомобілі.

На території громади розміщені 59 споруд цивільного захисту населення:

- сховища приватної власності – 1;

- ПРУ державної власності – 7;

- ПРУ комунальної власності – 40;

- ПРУ приватної власності – 11.

28 захисних споруд знаходяться в с-щі Кельменці, решта – у селах громади.

Крім того, облаштовані 19 найпростіших укриттів для потреб навчальних закладів громади протягом навчального процесу.

З метою вчасного оповіщення населення при надходженні сигналу «ПОВІТРЯНА ТРИВОГА» організоване чергування відповідальних осіб.

Для організованого проведення евакуації населення громади у разі загрози або виникнення надзвичайної ситуації Кельменецькою селищною радою прийнято розпорядження «Про збірні пункти евакуації на території Кельменецької селищної територіальної громади», яким утворені збірні пункти евакуації та затверджений їх перелік.

Проводиться робота по забезпеченню діяльності «Пунктів незламності». Так у селищі Кельменці функціонує 5, у селах громади - 2.

Функціонують МПК с.Бернове, МПК с.Іванівці та МПК «Росошани», які використовують пожежні автомобілі на базі ЗІЛ-4331.

Працюють 3 поліцейські станції на базі приміщень селищної територіальної громади (с-ще Кельменці, с.Нелипівці, с.Іванівці), отримано 6 поліцейських автомобілів (Renault Duster) для забезпечення їх роботи.

В с-щі Кельменці функціонує оновлений сервісний центр МВС за адресою: с-ще Кельменці, вул. О. Паламаря, 9 В. Це 120-ий сучасний сервісний центр МВС в Україні та четвертий в Чернівецькій області. Тут клієнтів обслуговують висококваліфіковані співробітники, котрі можуть надавати близько 100 послуг в день.

Серед послуг сервісного центру МВС: реєстрація та перереєстрація транспортних засобів, заміна та видача посвідчень водія, видача довідок про відсутність судимостей, надання витягу з Єдиного державного реєстру МВС України та інші адміністративні послуги.

Сервісний центр МВС нового зразка облаштований за принципом прозорого офісу, працює за системою «єдиного вікна». Тут передбачені зручності для всіх категорій населення, зокрема, людей з інвалідністю та маломобільних груп. Зона очікування оформлена буккросингом та дитячим куточком для найменших відвідувачів. Зручність громадян в Кельменецькому сервісному центрі МВС забезпечують також сучасні нововведення – електронна черга, електронний інформаційний бокс, планшет оцінки якості обслуговування. Тут встановлена веб-камера, за допомогою якої на офіційному сайті сервісного центру МВС в онлайн-режимі можна переглянути процес обслуговування і завантаженість центру.

В селища розміщені та здійснюють діяльність Дністровський районний ВП ГУНП в Чернівецькій області, Дністровський районний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, Дністровський РВ ГУ ДСНС України в Чернівецькій області, , що забезпечують виконання покладених на них завдань.

Освіта в Кельменецькій громаді

Робота Кельменецької селищної ради, відділу освіти, культури та спорту селищної ради, закладів освіти селищної ради спрямована на реалізацію державної політики у сфері освіти, забезпечення доступної та якісної освіти, на виконання вимог законодавчих актів у сфері освіти, що забезпечується шляхом впровадження заходів, спрямованих на створення належних умов навчання і виховання дітей та учнівської молоді.

Мережа закладів освіти Кельменецької селищної ради охоплює: 21 заклад дошкільної освіти, включаючи дошкільні підрозділи НВК, 17 закладів загальної середньої освіти, 1 дитячо-юнацький центр, 1 дитячо-юнацьку спортивну школу, 1 міжшкільний навчально-виробничий комбінат, 1 інклюзивно-ресурсний центр, 1 художню школа, 1 музичну школу. Заклади освіти забезпечують потреби населення в отриманні освітніх послуг, забезпечено їх належне функціонування.

 Перелік та опис закладів освіти селищної ради

Робота закладів освіти в умовах війни – відповідальне завдання для всіх, адже безпека дітей на першому місці. Очне навчання у закладах освіти можливе тільки у тих закладах освіти, де є укриття, тому було докладено значних зусиль по облаштуванню та підготовці захисних споруд. Наслідком цієї роботи стало те, що 100% закладів освіти громади можуть працювати офлайн. Відпрацьований алгоритм реагування та поведінки здобувачів освіти та працівників закладів освіти селищної ради у надзвичайних ситуаціях та під час сигналу «Повітряна тривога».

Здійснені заходи щодо підготовки закладів освіти до нового навчального року й опалювального сезону 2023/2024 року в умовах воєнного стану. За наслідками перевірки стану готовності закладів освіти селищної ради до нового навчального року та осінньо-зимового періоду підписані акти готовності.

Освіта одна з найбільших галузей, тому для її функціонування селищною радою виділяються значні кошти та проводиться значний об’єм робіт. У 2023 році, з урахуванням пріоритетності потреб, селищною радою своєчасно виплачена заробітна плата педагогічним працівникам, у закладах освіти виконано ряд капітальних і поточних ремонтних робіт, придбані необхідні товари та послуги.

Усі заклади загальної середньої освіти підключені до державної служби охорони.

Діти пільгових категорій харчуються безкоштовно.

Дошкільна освіта

Діяльність дошкільних навчальних закладів району підпорядковується виконанню вимог чинних нормативних документів та законодавчих актів, здійснюється відповідно до Закону України «Про дошкільну освіту», Базового компоненту дошкільної освіти України, освітньої програми для дітей від 2 до 7 років «Дитина».

Основним завданням дошкільної освіти є створення умов для фізичного та психічного благополуччя дітей, формування навичок здорового способу життя, підготовка їх до подальшого навчання в школі. Створені розвивальні осередки для ігрової та навчально-пізнавальної діяльності, забезпечені необхідні умови для розвитку фізичних навичок, музичних та інших творчих здібностей дитини.

Сформована мережа закладів дошкільної освіти задовольняє конституційне право громадян на отримання доступної дошкільної освіти, відсутня черга на влаштування дітей у заклади дошкільної освіти. Потребує вирішення питання охоплення всіх бажаючих дітей дошкільною освітою в селах Комарів та Вартиківці через малу потужність приміщень даних закладів.

У закладах дошкільної освіти та дошкільних підрозділах НВК здобувають освіту 726 вихованців, з них 34 є внутрішньо переміщеними особами. Освітній процес забезпечують 94 педагогічні працівники.

Ведеться облік дітей в населених пунктах від народження до 6 років. Всі діти від 3 до 6 років здобувають дошкільну освіту, черг на влаштування до закладів дошкільної освіти немає.

Відділ освіти, культури та спорту селищної ради, педагогічні працівники дошкільних закладів освіти сприяють створенню необхідних умов для повноцінного проживання дітьми дошкільного дитинства та для підготовки їх до подальшого навчання в школі, а саме: створені розвивальні осередки для ігрової та навчально-пізнавальної діяльності, необхідні умови для фізичного розвитку, розвитку музичних та інших творчих здібностей дитини.

Поповнення, покращення та збереження матеріально-технічної бази закладів освіти передбачає проведення робіт з капітального ремонту будівель, покращення ігрових майданчиків, придбання комп’ютерної та мультимедійної техніки та інше.

Охоплення дітей 5-річного віку дошкільною освітою становить 100%.

Мовою освітнього процесу є державна мова.

Діє територіальне методичне об’єднання вихователів ЗДО у рамках засідання якого проводяться інструктивно-методичні наради, круглі столи, майстер-класи. Опорним закладом щодо організації методичної роботи є ЗДО №1 с-ща Кельменці.

Кельменецькою селищною радою організовано харчування дітей. Фактична вартість денного раціону однієї дитини на день у 2023 році збільшилася від 35 грн до 50 грн, пільгові категорії дітей харчуються безкоштовно.

Харчоблоки у достатній кількості забезпечені кухонним обладнанням, посудом, технологічним обладнанням.

Дотримання вимог Санітарного регламенту щоденно контролюють керівники та медичні працівники ЗДО.

В умовах воєнного стану у закладах освіти облаштовані найпростіші та протирадіаційні укриття, виконується алгоритм дій під час повітряної тривоги.

Загальна середня освіта

В громаді функціонують 3 опорні заклади освіти (Кельменецький ліцей-опорний заклад, Івановецький та Нелиповецький ліцеї опорні заклади загальної середньої освіти), 2 малочисельних заклади освіти до 50 учнів (Вороновицький НВК І–ІІ ст. – 5 учнів та Дністрівська гімназія – філія Івановецького ліцею ОЗЗСО І-ІІ ст. – 39 учнів).

У 1-11-х класах закладів загальної середньої освіти навчаються 2742 учні, з них 89 дітей є внутрішньо переміщеними особами. Усього сформовано 196 класів, середня наповнюваність складає 14 учнів.

Освітній процес забезпечують 455 педагогічних працівників. Для підвищення професійного росту педагогів у громаді організовується методична робота, через діяльність професійних спільнот педагогів, атестацію керівних та педагогічних кадрів. З вчителями проводяться наради, семінари, майстер-класи, обміни досвідом, заходи із впровадження передового педагогічного досвіду.

Організація та проведення методичної роботи з педагогічними працівниками здійснюється відповідно рекомендацій МОНУ та ІППОЧО, через діяльність територіальних професійних спільнот педагогів. З педагогами проводяться у очному форматі та онлайн проводяться методичні наради, засідання, семінари.

У закладах освіти впроваджується Концепція реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на 2018-2029 роки.

Освітній процес в закладах освіти організовується відповідно до статутів, освітніх програм та планів роботи закладів освіти на навчальний рік.

З метою реалізації прав дітей з особливими освітніми потребами на освіту за місцем проживання, їх соціалізації та інтеграції в суспільство в 14 закладах загальної середньої освіти організоване інклюзивне навчання для 58-ми учнів.

Усі заклади загальної середньої освіти працюють за п’ятиденним навчальним тижнем в одну зміну.

Мова навчання у закладах освіти – українська. Вивчаються іноземні мови: англійська, німецька, французька.

У старшій школі впроваджено профільне навчання, всі учні старших класів навчаються за 6-ма профілями: української філології, іноземної філології, географічним, історичним та технологічним.

Кельменецький ліцей-опорний заклад є базовим для проведення національного мультипредметного тестування.

З метою підтримки талановитих і обдарованих дітей у різних видах та жанрах діяльності, сприяння подальшого розвитку їхніх обдарувань у 2023 році 216 переможців конкурсів та олімпіад були нагороджені грамотами Кельменецької селищної ради. Виділені кошти для преміювання 71-ї дитини за вагомі здобутки у інтелектуальних, мистецьких, художніх, музичних конкурсах, олімпіадах, тощо у сумі 43 тис. гривень. Також премійовані 20 переможців спортивних змагань та турнірів на суму 17 тис. гривень. Учні, вихованці позашкільних закладів освіти взяли участь у Всеукраїнських олімпіадах з навчальних предметів, конкурсі науково-дослідницьких робіт, творчих конкурсах, спортивних змаганнях, фестивалях - на відрядження витрачено 15 тис. 503 грн.

З метою національно-патріотичного виховання для учнів старших класів включено у навчальну програму урок «Захист України», проводяться військово-польові збори, всеукраїнська дитячо-юнацька військово-патріотична гра «Сокіл» (Джура), виховні заходи присвячені Дню Збройних сил України.

Позашкільна освіта

У громаді збережена мережа позашкільних закладів освіти.

Кельменецький дитячо-юнацький центр це багатопрофільний заклад, який працює за напрямами: науково-технічний, туристсько-краєзнавчий еколого-натуралістичний, художньо-естетичний, військово-патріотичний гуманітарний, оздоровчий.

Мережа гуртків нараховує 76 дитячих об’єднань, в тому числі працюють 20 гуртків у філіях ДЮЦ у селах Іванівці, Комарів, Бузовиця, Бурдюг, Росошани, Новоселиця, Мошанець, Бабин. 17 дитячих об’єднань працюють на базі закладів дошкільної освіти.

Формування мережі гуртків здійснено за бажанням дітей.

Працюють два мистецьких заклади освіти: художня школа та музична школа ім. М.Ткача.

У Кельменецькій художній школі займаються 110 учнів. Учні здібні та талановиті, про що свідчить їхній високий рівень досягнень у міжнародних, всеукраїнських та обласних конкурсах. Викладачі школи проводили реабілітацію дітей ВПО займаючись з ними малюванням, ліпленням, аплікацією. Це дало змогу дітям відволіктися від ситуації в державі.

У Кельменецькій музичній школі навчається 170 учнів на відділах: фортепіанно-струнний, народних інструментів, духових інструментів. Вихованці школи є постійними учасниками та переможцями конкурсів обласного, всеукраїнського та міжнародного рівнів. На базі закладу постійно проводяться культурно-просвітницькі заходи, викладачі активно беруть участь у методичних заходах.

У громаді функціонує Кельменецька дитячо-юнацька спортивна школа у якій працюють відділення:

- Баскетбол

- Боротьба вільна

- Футбол

- Теніс настільний

Тренерський колектив постійно працює над підвищенням спортивної майстерності вихованців. Вихованці ДЮСШ активно приймають участь в чемпіонатах області, України та району.

 Кельменецька ДЮСШ «Колос» є позашкільним навчальним закладом спортивного профілю – закладом фізичної культури і спорту, який забезпечує розвиток здібностей вихованців в обраному виді спорту, визнаному в Україні, створює необхідні умови для гармонійного виховання, фізичного розвитку, повноцінного оздоровлення, змістовного відпочинку і дозвілля дітей та молоді, самореалізації, набуття навичок здорового способу життя, підготовки спортсменів для резервного спорту.

Основною формою спортивної роботи є участь вихованців у спортивних змаганнях різного рівня.

У громаді функціонує дитячо-юнацька спортивна школа «Колос» , де культивуються відділення з видів спорту: пауерліфтинг (с-ще Кельменці спортивний клуб «Спарта», займається 48 учнів, тренер Юрій Вітренюк ), теніс настільний ( с.Перківці 24 учні, тренер Галина Попова, с.Бабин 24 учні, тренер Василь Андрущак ) та волейбол ( с.Комарів 32 учні , тренер Сергій Паладійчук, с.Іванівці 32 учні, тренер Павло Кобрин, с.Вовчинець 32 учні, тренер Валерій Бажура).

У школі працює 6 тренерів з них 2 штатних з вищою фізкультурною освітою де займається 224 учнів.

Впродовж поточного року ДЮСШ провела наступні заходи:

- проведено першість ДЮСШ з пауерліфтингу присвячений Дню збройних сил України;

- першість ДЮСШ з тенісу настільного до Новорічно–Різдвяних свят;

- до Дня фізичної культури та спорту проведено змагання з волейболу та тенісу настільного.

Іванівецький міжшкільний навчально-виробничий комбінат – заклад освіти, який здійснює початкову професійно-технічну освітню підготовку старшокласників. Одним з основних завдань МНВК є здійснення професійної орієнтації учнів з метою підготовки їх до свідомого вибору професії, навчання учнів початковим навичкам праці за обраною професією. Для цього один робочий день на тиждень старшокласники займаються не у школі, а на базі комбінату. Школи, які направляють учнів у комбінат для трудової підготовки, передають комбінату педагогічне навантаження з трудового навчання, курсів за вибором, факультативів, гуртків, у обсязі якого забезпечується якісне оволодіння учнями обраним напрямком діяльності.

Термін навчання становить два роки. Після закінчення навчання учні здають кваліфікаційний іспит і отримують свідоцтво про оволодіння трудовою спеціальністю. Підготовка кваліфікованих робітників здійснюється відповідно до робочих навчальних планів та програм, які розробляються на основі типових навчальних планів та державних стандартів з кожної професії і відповідають їхнім вимогам.

Навчання в МНВК проводиться з професійної підготовки відповідно до ліцензії Міністерства освіти і науки України за професіями:

- Водій автотранспортних засобів категорії «В»;

- Водій автотранспортних засобів категорії «С1»;

- Кравець ІІ розряду.

Професійно-технічна освіта.

Кельменецький професійний ліцей був створений наказом № 7 Державного комітету УРСР по професійно-технічній освіті від 21 січня 1977 року відповідно до пропозиції місцевих органів державної виконавчої влади, як професійно-технічне училище № 5, в 1984 році реорганізовано в професійно-технічне училище № 25 Профтехучилище № 25 є навчально-виховним закладом для підготовки кадрів робітничих професій, підпорядковується управлінню освіти облдержадміністрації. Училище № 25 перейменовано в Кельменецький професійний ліцей згідно наказу Міністерства освіті і науки України від 21.04.04 року № 326, та наказу управління освіти і науки облдержадміністрації від 29.04.04 року № 190 встановити, що Кельменецький професійний ліцей є правонаступником Кельменецького ПТУ – № 25 (згідно наказу № 980 від 05.07.2004 року по Кельменецькому професійному ліцею).

Ліцей є юридичною особою, має свій самостійний баланс, рахунки в установах банків, штамп та печатку із своїм найменуванням. Юридична адреса: 60100, с-ще Кельменці, вул. Грушевського,31. Ліцей має в своєму розпорядженні навчальний комплекс на 600 учнів загальною площею 3777 кв. м., до складу якого входять:

 навчально-адміністративний корпус-1482 кв.м;

 навчально-виробничий комплекс – 2295 кв.м;

 соціально-побутовий комплекс на 600 місць;

 навчальна площа на одного учня становить 6,3кв.м.

Ліцей є державною власністю. В навчально-адміністративному корпусі обладнано навчальні кабінети з загальноосвітніх предметів, педагогічний кабінет, учительська, адміністративна частина. Кабінети профтехциклу розміщені в навчально-виробничому комплексі, де також обладнані лабораторії і майстерні. В Кельменецькому професійному ліцеї обладнано 18 кабінетів, 5 лабораторій, 4 майстерні, навчальний полігон з закритою площадкою для підготовки водіїв транспортних засобів, площадка для підготовки машинно-тракторних агрегатів до роботи. Ліцей має земельну ділянку площею 40 га.

Сфера культури, спорту та рекреації.

Об’єкти громади, в яких надаються послуги у сфері культури:

Книжковий фонд бібліотек громади становить 235765 примірників. За 2023 рік надійшло 550 примірників книг та періодичних видань на суму 56,9 тис. грн. Уся література, що надійшла, була надана на безоплатній основі з обмінного фонду Чернівецької обласної універсальної наукової бібліотеки ім. М. Івасюка та завдяки благодійним розіграшам і подарункам від читачів.

Завдяки успішній реалізації проекту «Мобільна івент-зона» Кельменецька центральна бібліотека має можливість допомагати в організації різноманітних тренінгів та годин спілкування.

При клубних закладах громади працює 199 аматорських художніх колективів, в яких – 1764 учасників.

Протягом 2023 року проводився ряд заходів, приурочених пам’ятним, знаменним датам, професійним святам, проводилися волонтерські акції, виставки: «Живий ланцюг Соборності», «Великодній кошик для захисників», «Христос Воскрес! Воскресне Україна!», «Вишиванка – духовна броня України. Україна – броня світу», регіональний фестиваль народного мистецтва «Душа народу в килимі цвіте», урочистості з нагоди Міжнародного дня людей похилого віку та Дня ветерана, відбірковий тур обласного фестивалю для людей з інвалідністю «На крилах надій» тощо.

Із введенням воєнного стану традицією стало щоденне виконання у центрі селища Гімну України (виконавець Олексій Бабин), а також українських народних та естрадних пісень (виконавці Микола Ганін та Володимир Паламарчук).

Відбувся I-й етап (регіонального) Всеукраїнського огляду-конкурсу клубних закладів у сільській місцевості, його переможцем стала Світлана КОСТЮК, директорка БНТ с. Комарів.

Влітку фольклорно-обрядові гурти «Веселі ґазди» та «Справні ґаздині», учасниці «Смаки Кельменеччини» ЦБНТД взяли участь в проєкті транскордонного співробітництва (міжнародної технічної допомоги) «CARPATHIA UNESCO – GREEN CARPATHIA Integrated Cross-border Touristic Route». Відбувся показ концертної програми аматорського ансамблю пісні і танцю «Розмай» ЦБНТД в м Глогувек (Польща).

Сфера спорту та відпочинку в громаді представлена наступними об’єктами:

У громаді розміщені парки та паркові зони у селах Бернове, Грушівці, Іванівці, Комарів, Перківці, у селищі Кельменці – 6 (Центральний парк культури та відпочинку, парки по вул. Головачука, по вул. Сагайдачного, «Небесної сотні», «Ювілейний», «Червона могила»).

Стадіони функціонують в селищі Кельменці – Центральний стадіон по вул. Головачука, 13 та в селі Бабин.

Спортивні споруди та дитячі майданчики в селах громади, в основному, розміщені біля загальноосвітніх закладів, закладів дошкільної освіти.

Туристична інфраструктура Кельменецької громади останніми роками почала трохи відроджуватися: на березі Дністра вже збудовано декілька туристичних баз. Найвідоміші це: бази відпочинку «Дім рибака», «У Бориса», «Водний рай», агрооселя «У Володимира», гостинна садиба «У Мішані» в селі Бернове (9 кілометрів від траси), садиба «Дністровський маєток», агрооселі «Меридіан», «На березі Дністра», Попеля Є.В., Пижук О.М., база відпочинку «Family House», гостинна садиба Гергелійника В.М. у селі Макарівка (18 кілометрів від траси), гостинна садиба «У Жори» у селі Бузовиця (біля траси), база відпочинку «Каньйон» у селі Грушівці (12 кілометрів від траси), яхт-клуб «Маяк» у урочищі Атаки с.Дністрівка (10 кілометрів від траси).

Об’єкти природно-заповідного фонду, що знаходяться на території Кельменецької ТГ:

1) НПП «Хотинський» (площа парку на території громади 1034 га);

2) іхтіологічний заказник місцевого значення «Бернівський острів» (25 га, входить до складу НПП «Хотинський»);

3) геологічний заказник місцевого значення «Шишкові горби» (12 га);

4) геологічна пам’ятка природи місцевого значення «Бабинський карст» (20 га);

5) парк-пам’ятка садово-паркового мистецтва «Грушовецький» (3,7 га);

6) ландшафтний заказник місцевого значення «Бабинська стінка» (1405 га, знаходиться на території НПП «Хотинський»);

7) ландшафтний заказник місцевого значення «Поливанів яр» (411,0 га) ;

8) гідрологічна пам’ятка природи місцевого значення «Джерело «Грушовецьке» (0,25 га);

9) гідрологічна пам’ятка природи місцевого значення «Кельменецька мінеральна» (0,3 га).

Охорона здоров‘я та ветеринарна медицина

У Кельменецькій селищній територіальній громаді діє мережа закладів охорони здоров’я:

- КНП «Кельменецький центр первинної медико-санітарної допомоги» на 57 ліжок денного стаціонару, що представляє первинну медичну допомогу;

- КНП «Кельменецька багатопрофільна лікарня» на 100 ліжок, що представляє вторинну медичну допомогу;

- Дністровське відділення екстреної медичної допомоги та медицини катастроф ОКУ «Чернівецький центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф».

Приватні медичні послуги надають 2 лікарі загальної практики сімейної медицини.

Всі медичні установи працюють в умовах особливого періоду.

КНП «Кельменецький ЦПМСД»

В складі КНП «Кельменецький ЦПМСД» функціонують 12 АЗПСМ та 19 ФАПів, що обслуговують близько 39 тис.чол (Кельменецьку та Лівинецьку громади). Виробнича потужність підприємства - 450 відвідувань в зміну. Станом на 01.12.2023р. підписано 25750 декларації, з них:

 від 0 до 5 років – 721 декларацій;

 від 6 до 17 років – 3232 декларації;

 від 18 до 39 років – 5786 декларацій;

 від 40 до 64 років – 9373 декларацій;

 від 65+ – 6638 декларацій.

Кількість прикріпленого населення на 1 лікаря, який надає первинну медико-санітарну допомогу становить 1287. Кількість відвідувань медичної установи 77680.

Кількість штатних посад по КНП "Кельменецький ЦПМСД» станом на 01.10.2023 року становить 113,50 в т.ч.:

 лікарі - 28,50 шт. од.;

 середній медперсонал - 55,50 шт. од;

 молодший медперсонал - 6,50 шт. од.;

 інший персонал - 23,00 шт. од..

КНП «Кельменецька багатопрофільна лікарня»

Підприємство складається з 11 лікувально-діагностичних підрозділів, які повноцінно надають стаціонарну та амбулаторну медичну допомогу населенню Кельменецької та Лівинецької територіальних громад, населення яких складає 39 тис.осіб. До складу громад входять 33 населених пункти, що користуються послугами спеціалізованого закладу вторинної ланки, територіально розташованої найближче до місця їх проживання. На території громади тимчасово проживає велика кількість внутрішньо переміщених осіб, які користуються послугами КНП «Кельменецька багатопрофільна лікарня». За період воєнного стану в заклад звернулося 1210 внутрішньо переміщені особи, з них проліковано стаціонарно – 80, які в повному обсязі забезпечувалися медикаментами.

Відповідно нових вимог законодавства про охорону здоров'я та з метою надання медичної допомоги населенню Дністровського району Чернівецької області КНП «Кельменецька багатопрофільна лікарня» законтрактувало з Національною службою здоров'я України медичні послуги за 14 пакетами, що надаються за Програмою медичних гарантій.

Протягом 2023 року Кельменецькою БПЛ надано 174480 послуги включно з профілактичними:

- пакет №1 Первинна медична допомога;

- пакет №9 Профілактика, діагностика, спостереження, лікування та реабілітація в амбулаторних умовах ;

- пакет №10 Мамографія ;

- пакет №34 Стоматологічна допомога дорослим та дітям;

- пакет №35 Ведення вагітності в амбулаторних умовах;

- пакет №24 мобільна паліативна медична допомога дорослим і дітям;

- пакет №23 Стаціонарна паліативна медична допомога дорослим та дітям;

- пакет №3 Хірургічні операції дорослим та дітям у стаціонарних умовах;

- пакет №4 Стаціонарна допомога дорослим та дітям без проведення хірургічних операцій;

- пакет №47 Хірургічні операції дорослим та дітям в умовах стаціонару одного дня;

- пакет №12 «Езофагогастродуоденоскопія»;

- пакет № 13 «Колоноскопія»;

- пакет №50 «Забезпечення кадрового потенціалу системи охорони здоров’я шляхом організації надання медичної допомоги із залученням лікарів-інтернів»;

- пакет №60 Медичний огляд осіб, який організовується ТЦКтаСП.

Штатна чисельність закладу

Надання вторинної медичної допомоги жителям громади забезпечують 51 лікар, 95 середніх медичних працівників.

В 2023 році в комунальному некомерційному підприємстві «Кельменецька багатопрофільна лікарня» укомплектовані посади лікарів, молодими спеціалістами: лікар-хірург, лікар-психіатр, лікар-офтальмолог.

На підприємстві відбулися зрушення в напрямку покращення матеріально-технічної бази, що виводить підприємство на новий рівень надання медичної допомоги пацієнтам та покращує і спрощує роботу працівників.

В приміщеннях лікарні на умовах оренди розміщуються підрозділи які надаються медичні послуги, а саме:

- представництво «Західного судинного центру», що надає послуги з обстеження судин та проведення УЗД досліджень;

- лабораторія «Медлаб», в якій проводяться до 3000 різних медичних аналізів;

- надання послуг ПП Печенюк Т. з комп’ютерної томографії (КТ) органів (на даний час отримуються відповідні дозволи на провадження діяльності).

Матеріально технічне забезпечення КНП «Кельменецька БЛ» постійно удосконалюється та покращується. У лікарні наявна оновлена система киснепостачання та киснезабезпечення (це киснева станція та три рампи з балонним киснем). Проведені роботи по облаштуванню майданчика під генератор потужністю 80 кВт та спільного накриття з кисневою станцією за рахунок благодійників ТОВ «Агропромисловий комплекс «Буковина»».

Селищною радою за підтримки депутатського корпусу виділено кошти для Кельменецької багатопрофільної лікарні на:

- «Капітальний ремонт відділення реанімації з влаштування засобів безперешкодного доступу осіб МГН (влаштування лікарняного ліфта) по вул. Сагайдачного,79» - 1479 тис.грн. Роботи проведені, ліфт встановлено і функціонує. Якщо раніше хворого на другий поверх хірургічного, реанімаційного, неврологічного відділень доставляли силами молодшого медичного персоналу, то зараз ця проблема вирішена.

- «Капітальний ремонт лікарняного ліфта з влаштуванням безперешкодного доступу осіб МНГ до терапевтичного відділення по вул. Сагайдачного,77» - 1797 тис.грн. Тендер оголошено, визначено переможця, роботи розпочаті і до 25 грудня поточного року планується завершити.

На виконання доручення Міністра охорони здоров’я України В. Ляшка з метою забезпечення закладів охорони здоров’я кондиціонерами, Кельменецькою селищною радою було виділено 400 тис. грн. для закупівлі 30 кондиціонерів.

У селищі Кельменці по вул. О.Паламаря, 32 розміщується та працює Дністровське районне управління головного управління Держпродспоживслужби в Чернівецькій області, що реалізує державну політику у галузях санітарного законодавства, санітарного та епідемічного благополуччя населення; здійснення метрологічного нагляду; контроль факторів середовища життєдіяльності людини, що мають шкідливий вплив на здоров'я населення; контроль додержання законодавства про захист прав споживачів.

Кельменецька районна державна лікарня ветеринарної допомоги знаходиться за тією ж адресою. Мешканці громади мають можливість обстежити та пролікувати домашню тварину. Крім цього у ветеринарній клініці улюбленець може отримати планову вакцинацію. Хірург може провести стерилізацію та кастрацію тварини. Є можливість оформлення ветеринарного паспорту улюбленця.

Приватну ветеринарну допомогу надає заклад «Ветеринарна допомога - Доктор Айболить», в якому надаються медичні консультації, проводяться різноманітні обстеження, діагностика та лікування хвороб тварин. У закладі користуються новітніми технологіями та обладнанням, що дозволяє вчасно та правильно визначити причину захворювання і забезпечити швидке одужання тварин.

У селищі Кельменці працюють 5 ветеринарних аптек приватної форми власності, що здійснюють відпуск ветеринарних препаратів, кормів та інших зоозасобів.

З метою виконання завдань у сферах забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення, захисту населення від інфекційних хвороб, попередження та профілактики неінфекційних хвороб, біологічної безпеки та біологічного захисту, епідеміологічного нагляду (спостереження), реагування на небезпеки для здоров’я та надзвичайні стани в сфері охорони здоров’я в селищі розміщено і здійснює діяльність ДНІСТРОВСЬКА РАЙОННА ФІЛІЯ ДЕРЖАВНОЇ УСТАНОВИ "ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОБЛАСНИЙ ЦЕНТР КОНТРОЛЮ ТА ПРОФІЛАКТИКИ ХВОРОБ МІНІСТЕРСТВА ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ", у структуру якої входить КЕЛЬМЕНЕЦЬКИЙ МІЖРАЙОННИЙ ВІДДІЛ ЛАБОРАТОРНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ДЕРЖАВНОЇ УСТАНОВИ "ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОБЛАСНИЙ ЛАБОРАТОРНИЙ ЦЕНТР МІНІСТЕРСТВА ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ" (адреса: с-ще Кельменці, вул. Сагайдачного, 54).

Підтримка сімей, дітей та молоді, гендерна політика

В умовах воєнного стану, служба у справах дітей працює відповідно до всіх законодавчих змін, забезпечуючи права та інтереси внутрішньо переміщених дітей з територій, де відбуваються військові дії: тимчасове влаштування дітей, які прибули без законного представника в сім’ї родичів, надання консультацій щодо оформлення статусу ВПО з усіма виплатами. Ведеться контроль та звітність щодо переміщення дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, ПС та ДБСТ.

Для соціального супроводу сімей (осіб), які перебувають у складних життєвих обставинах, соціального супроводу сімей, у яких виховуються діти-сироти і діти, позбавлені батьківського піклування, соціальної адаптації, соціальної інтеграції та реінтеграції, екстреного (кризового) втручання, консультування, представництва інтересів, соціальної профілактика, інформування функціонує Центр соціальних служб, що надає послуги за місцем проживання отримувачів та у приміщенні селищної ради.

На первинному обліку служби у справах дітей перебуває 33 дітей, які залишилися без батьківського піклування, з них: 4 дітей-сиріт, 29 дитина, позбавлена батьківського піклування (з них 31 дитини під опікою, 2 в ДБСТ). Також на обліку перебувають 13 дітей позбавлених батьківського піклування, які прибули з інших територій.

На території Кельменецької селищної територіальної громади на базі прийомної сім’ї створено 1 дитячий будинок сімейного типу (ДБСТ) та функціонує 2 прийомні сім’ї, в яких виховуються 9 статусних дітей.

З 23 грудня 2022 року в громаді функціонує сім’я патронатного вихователя. З того часу, за заявами батьків, послугу патронату отримали п’ятеро малолітніх дітей, сім’ї яких опинилися в складних життєвих обставинах.

До роботи селищного центру завжди залучаються лікарі: дитячий гінеколог, нарколог, педіатр; працівники філії обласного центру зайнятості, ювенальної превенції, служби у справах дітей, місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, сектору з питань пробації, відділу освіти, культури та спорту, які надають кваліфіковані послуги, проводять бесіди, лекції, консультації з різними категоріями дітей, молоді, сімей.

Найближчим часом очікується відкриття Денного центру соціально-психологічної допомоги особам, які постраждали від домашнього насильства та насильства за ознакою статі при Кельменецькому селищному центрі соціальних служб, за адресою: вул. О.Кобилянської, 20 в с.Іванівці Дністровського р-ну Чернівецької обл. (приміщення Іванівецької АЗПСМ), в якому буде надаватися комплексна соціально-психологічна та первинна правова допомога, а також соціальні послуг постраждалим особам, у тому числі у випадках, коли такі особи звернулися разом із дитиною, та для забезпечення їм (за потреби) можливості короткострокового або цілодобового перебування у спеціально обладнаному при денному центрі приміщенні, що забезпечене комунальними послугами і призначене для надання постраждалим особам, які звернулися, послуг короткострокового або цілодобового перебування.

Зайнятість населення та ринок праці

В громаді послуги Державної служби зайнятості надає Дністровська районна філія Чернівецького обласного центру зайнятості (с-ще Кельменці, вул.Головачука, 6).

Філія реалізує політику зайнятості населення і забезпечення громадянам відповідних гарантій на всій території України. Відповідно до законодавства кожен громадянин має право звернутися до державної служби зайнятості та отримати безкоштовно консультацію, відповідну інформацію та сприяння у пошуку роботи або працевлаштовуватися самостійно.

Протягом 2023 року на обліку перебували 327 безробітних осіб (тут і надалі мається на увазі особи, зареєстроване місце проживання яких знаходиться на території Кельменецької селищної територіальної громади), що на 61,3% менше від рівня попереднього року за відповідний період.

З початку 2023 року за рахунок взаємодії з роботодавцями зареєстровано 243 вакансії (що на 41 вакансію менше від рівня відповідного періоду 2022 року). З числа наявних вакансій 270 – укомплектовано за направленням служби зайнятості. Станом на 12.12.2023 року наявні 3 вакансії в межах громади та 7 в межах Дністровського району.

Рівень зареєстрованого безробіття станом на 01 грудня 2023 року становив близько 0,3%, що на 0,2% менше рівня зареєстрованого безробіття станом на кінець відповідного місяця 2022 року.

З початку 2023 року працевлаштовано 233 особи, в тому числі 12 безробітних громадян, що на 13,4% менше рівня попереднього року за відповідний період.

Важливим напрямком сприяння зайнятості населення та підвищення конкурентоспроможності громадян на ринку праці є професійна підготовка, перепідготовка та підвищення кваліфікації незайнятого населення. Всього у поточному році проходили професійну підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації 13 безробітних.

Для стимулювання самозайнятості та підприємницьких ініціатив населення Кельменецька районна філія Чернівецького ОЦЗ забезпечує надання безоплатних індивідуальних і групових консультацій з питань організації та провадження підприємницької діяльності з залученням на громадських засадах працівників органів державної влади у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади у сфері соціальної політики. Консультації надаються з питань: законодавства про державну реєстрацію суб’єктів господарювання; ліцензування, патентування та сертифікації підприємницької діяльності; податкового законодавства; відкриття рахунків у банківських установах; пошуку, відбору та найму персоналу, оформлення трудових відносин; оформлення документів щодо купівлі (оренди) земельних ділянок, приміщень для провадження підприємницької діяльності; отримання банківських кредитів, іншої фінансової допомоги; інших питань, що стосуються організації та провадження підприємницької діяльності.

За участю Кельменецької селищної ради, представників Чернівецької ОДА (ОВА), Чернівецької філії АТ «Ощадбанк», Кельменецької районної філії Чернівецького ОЦЗ проведено 3 навчання (тренінги) для суб‘єктів підприємницької діяльності та зацікавлених осіб щодо практичного використання інвестиційних пропозицій (державних цільових програм) спрямованих на розвиток підприємницької діяльності (переробної промисловості, сільськогосподарської галузі, тощо) та збільшення робочих місць, в т.ч. для працевлаштування ВПО, у вересні проведено «Ярмарку вакансій», в якій взяли участь роботодавці з громади та області.

Соціальний захист та соціальне забезпечення населення

В громаді забезпечена реалізація державної політики у сфері соціального захисту населення, організоване надання соціальних послуг особам, окремим соціальним групам, які перебувають у складних життєвих обставинах і не можуть самостійно їх подолати.

Відповідно до постанови Кабміну від 01.06.2020 р. №587 «Про організацію надання соціальних послуг» протягом січня - жовтня 2023 року зареєстровано 125 заяв на отримання соціальних послуг з них - 102 заяви на соціальну послугу натуральна допомога; 17 заяв на соціальну послугу догляд вдома; 4 заяви на соціальну послугу стаціонарний догляд; 1 заяву на соціальну послугу соціальний супровід сімей/осіб, які перебувають у складних життєвих обставинах; 1 заяву на соціальну послугу підтримане проживання. По всіх 125 заявах винесено рішення щодо надання соціальних послуг. Видано 4 путівки на влаштування людей похилого віку до Комунальної установи «Кельменецький територіальний центр соціального обслуговування надання соціальних послуг» Кельменецької селищної ради.

За звітний період проведено 8 засідань комісії з розподілу коштів Програми соціальної підтримки малозабезпечених верств населення «Турбота» на 2021-2025 роки Кельменецької селищної територіальної громади. На розгляд комісії надійшло 647 заяв від жителів громади, за результатами розгляду заяв прийнято рішення надати матеріальну допомогу. Виплачено матеріальної допомоги на суму – 1503,9 тис.грн.

У 2023 році заходи щодо оздоровлення та відпочинку дітей не проводились.

У громаді функціонує Комунальна установа «Кельменецький територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг)» Кельменецької селищної ради, в складі якої працюють три відділення.

Основне навантаження лягає на відділення соціальної допомоги вдома в складі якого працює 26 соціальних робітників, які безпосередньо надають соціальні послуги по прибиранню осель, приготуванню їжі, пранню білизни, при необхідності здійснюють дрібний ремонт осель, доставка медикаментів, продуктів харчування, допомога в оформленні субсидій, тощо. Переважна більшість соціальних послуг надається безкоштовно у відповідності з угодами та галузевими стандартами, разом з тим, надаємо платні послуги бажаючим, але кількість їх відносно невелика у зв’язку з високою вартістю.

У відділенні стаціонарного догляду на постійному проживанні знаходиться 23 підопічних, в тому числі 10 ВПО на повному утриманні. Для них створені належні умови для проживання та відпочинку, одні з кращих в області серед закладів такого типу. Для укриття персоналу та підопічних використовуються пристосовані приміщення (підвали).

В центральному офісі надаються послуги масажиста, перукаря, працює майстерня по ремонту одягу. Прокатний пункт інвентаря для малорухомих громадян, забезпечує потребуючих засобами реабілітації (ходунки, милиці, інвалідні візки тощо). Соціальними послугами в ОТГ охоплено 98% потребуючих в тому числі ОНГ, ВПО, учасники АТО, ЗСУ.

Установа постійно працює із спонсорами з числа громадських, релігійних організацій, підприємств всіх форм власності на предмет отримання гуманітарної допомоги.

З початку війни проводилася робота щодо обліку внутрішньо переміщених осіб, забезпечення їх житлом, продуктами харчування, речами, одягом, тощо. Був організований пункт гуманітарної допомоги на базі Кельменецького центрального будинку народної творчості та дозвілля для ВПО. Час від часу в громаді організовується видача гуманітарної допомоги благодійними та громадськими організаціями («Паросток надії», «Право на захист», «Червоний хрест України» та ін.).

Створено Раду ВПО, в склад якої ввійшли керівники структурних підрозділів селищної ради, керівники підприємств, установ та організацій громади, активні жителі та ВПО. У листопаді проведено перше установче засідання Ради ВПО.

Результати опитування мешканців громади

У листопаді-грудні 2023 року з метою збору даних для потреб розробки Стратегії розвитку в громаді відбулось опитування мешканців громади та представників бізнесу. В рамках дослідження пройшли конфіденційне анкетування 220 мешканців Кельменецької ОТГ.

2. Як би Ви оцінили рівень нинішнього стану окремих показників стану громади

3. Що, на Вашу думку, заважає розвиткові громади?

 4. В якій послідовності (перше, друге, третє) Ви б розмістили нижче представлені завдання, які необхідно здійснити для розвитку громади

4. ГОЛОВНІ ЧИННИКИ СТРАТЕГІЧНОГО ВИБОРУ

4.1. Сценарії розвитку Кельменецької громади

Сценарне моделювання є важливою методологічною базою стратегічного вибору.

Сценарій – деяка послідовність подій, які можуть відбутися в майбутньому із значною долею ймовірності за певних умов. Такі умови, або фактори, можуть бути як зовнішні, так і внутрішні.

Основними сценаріями розвитку є: інерційний (песимістичний), модернізаційний (оптимістичний) та реалістичний (цільовий).

І. Інерційний сценарій (песимістичний) розвитку.

Інерційний (песимістичний) сценарій розвитку регіону формується з комплексу припущень, що тривалий у часі (горизонті планування) баланс зовнішніх і внутрішніх факторів впливу на стан громади як соціально-економічної системи залишається незмінним, тобто послідовність станів системи змінюється за інерцією: громада рухається по інерції, суспільно-економічний стан країни не сприяє розвитку.

Базові припущення – національний рівень:

1. Видатки на утримання армії і протистояння російській агресії продовжують утримуватись на високому рівні.

2. Реформи відбуваються мляво, децентралізація не проходить згідно з очікуванням.

3. Ріст ВВП залишається незначним, затримується надання Україні чергових траншів МВФ і інших фондів.

4. Інфляція залишається на рівні понад 10%, гривня підтримується за рахунок зовнішніх джерел.

5. З Державного Фонду Регіонального Розвитку (далі – ДФРР) на розвиток територій виділяється лише третя частина від запланованого 1% від бюджету.

6. Інвестори надалі бояться приходити в Україну. На перешкоді стоїть високий рівень корупції і побоювання рейдерських захоплень і хабарництва.

7. Тінізація економіки перевищує 60%. Підтримка для розвитку малого та середнього бізнесу є недостатньою.

8. Зменшується кількість населення в сільських територіях.

Базові припущення – місцевий рівень:

1. Зменшується кількість випускників навчальних закладів через демографічну кризу.

2. Безробіття залишається на дуже високому рівні.

3. Через брак підтримки зі сторони влади і інститутів громадського суспільства рівень залучення громадськості до розвитку території залишається низьким.

4. Туризм не розвивається.

5. Влада не планує розвиток громади, займаючись виключно «латанням дірок».

6. Потенційно привабливі об’єкти рекреаційної інфраструктури та інші переваги громади надалі залишаються невикористаними.

7. Кількість підприємців надалі скорочується, наймані працівники втрачають роботу.

8. Збут продукції відбувається в межах середовища проживання (території громади, району). Бізнес не планує інвестувати у розвиток.

9. Ідентичність громади, не зважаючи на велику кількість унікальних переваг і об’єктів на загальнодержавному рівні залишається низькою.

10. Купівельна спроможність населення знижується.

11. Кількість фінансових ресурсів для розвитку громади залишається низькою.

12. Бюджет громади, не зважаючи на тенденцію до зростання, не дозволяє вкладати кошти у розвиток, енергоощадливість та інноваційність через значне соціальне навантаження.

13. Через високу вартість проведення Інтернету до сільських місцевостей більшість їхніх мешканців залишаються без можливості розвивати Інтернет-бізнес та «зелений туризм», молодь з цієї самої причини рідко повертається додому з навчання і роботи.

Що відбувається:

Населення громади, особливо в сільських місцевостях, поволі скорочується, особливо гостро це стосується шкільної молоді. Через високе навантаження соціальною складовою бюджет селища не в змозі фінансувати програми з впровадження глобальних енергоощадливих технологій.

Ключові інвестори не вкладають гроші у розвиток власних підприємств, побоюючись форс-мажорних обставин. Кількість робочих місць на підприємствах не зростає, а зарплата залишається невисокою у порівнянні з великими містами і сусідніми європейськими країнами, що спонукає населення працездатного віку шукати роботу за межами громади.

Сільські території занепадають, дороги ремонтуються «ямковим методом». Історичні пам’ятки руйнуються, так і не використавши свій туристичний потенціал для привернення уваги туристів.

ІІ. Модернізаційний (оптимістичний) сценарій.

Модернізаційний (оптимістичний) сценарій розвитку будується на припущеннях, за яких формуються найсприятливіші зовнішні (глобальні та національні) та внутрішні (ті, які громада здатна створити самостійно) фактори впливу: громада активно використовує можливості в умовах швидкого суспільно-економічного розвитку країни.

Базові припущення – національний та регіональний рівень:

1. Військове протистояння (війна) з росією завершується (Перемога!?). Видатки на військово-промисловий комплекс суттєво зменшується.

2. Реформи (судова, децентралізація, освітня, медична) відбуваються за планом.

3. Бюджет Державного Фонду Регіонального Розвитку становить згідно з рекомендованим – 1% валового внутрішнього продукту.

4. Валовий внутрішній продукт зростає на 4% щорічно, починаючи з 2024 року.

5. Інфляція стабілізується на рівні 6-8%.

6. Уряд знаходить кошти на ґрунтовний ремонт доріг у середньостроковій перспективі, у тому числі у сільській місцевості.

7. Інтерес до туристичних переваг Кельменецької громади викликає стійкий інтерес туристів зі всієї України, що призводить до розвитку готельної інфраструктури та малого бізнесу у сфері обслуговування, у т. ч. «зеленого туризму».

8. Бізнес поволі виходить з тіні завдяки прозорим і таким, що викликають довіру, діям центральної влади.

9. Ухвалений Стратегічний план розвитку дозволяє залучати зовнішні ресурси і в повній мірі розкривати власні переваги.

Базові припущення – місцевий рівень:

1. Місцеві інвестори приймають рішення про запуск заморожених проєктів і розширення виробництва на існуючих підприємствах.

2. Збільшується кількість робочих місць і зменшується відтік працездатного населення.

3. Громада формує повний список планувальних документів – Стратегічний план розвитку, Схему планування громади, Інвестиційний паспорт (вже є) та ін.

4. Завдяки вмілому пропагуванню місцевих переваг і «якірних точок» розвитку у Кельменецьку громаду приходять нові інвестори – з України та інших країн, створюються нові туристичні маршрути і об’єкти готельної та рекреаційної інфраструктури навколо ключових населених пунктів.

5. Громада активно долучається до написання проєктних пропозицій до ДФРР та інших, в тому числі, міжнародних програм.

6. Внаслідок оптимізації у сфері освіти і медицини з’являється більше власних грошей на ремонт доріг, благоустрій території, шкільна молодь демонструє кращі результати у навчанні на зовнішньому незалежному оцінюванні (ЗНО).

7. Створюються нові підприємства з глибокої переробки сільськогосподарської продукції, високотехнологічні та інноваційні установи.

8. Навчальні заклади на території громади забезпечують кваліфіковану робочу силу, яка відповідатиме новим викликам бізнесу.

9. Громада активно використовує кошти на розвиток інфраструктури.

10. Кельменецька громада стає інвестиційно привабливою, влада СТГ турбується про екологічний стан середовища.

11. Протягом 2024-2027 років у Кельменецькій громаді формується повний цикл виробництва та сектору туристичних послуг, у якому буде задіяний значний відсоток мешканців громади.

12. Усі населені пункти громади отримають швидкісний і доступний Інтернет, що приведе до розвитку «зеленого туризму» і мікробізнесу у віддалених селах.

Що відбувається:

В громаді активізуються старі інвестори та приходять нові, готові вкладати гроші у виробництво, переробку с/г продукції, туризм з урахуванням вигідного географічного розташування. Ключові промислові підприємства громади модернізують свої потужності і освоюють нові види продукції, орієнтовані на нові ринки збуту.

Рівень доходів населення зростає, що приводить до росту активності малого та середнього підприємництва.

Мешканці громади завдяки існуючому Стратегічному плану чітко розуміють, яким шляхом вони рухаються і які ключові пріоритети розвитку приведуть їх до зростання.

Завдяки проєктному менеджменту і фінансуванню з ДФРР і міжнародної технічної допомоги (далі – МТД) підвищується рівень благоустрою в громаді, життя її мешканців стає комфортним і безпечним, зменшується рівень злочинності.

Потреба у залученні кваліфікованих фахівців на створених високотехнологічних підприємствах стимулює приїзд до громади молодих сімей з дітьми, що в свою чергу приводить до будівництва нових багатоквартирних та індивідуальних будинків.

ІІІ. Реалістичний (цільовий) сценарій розвитку.

Реалістичний (цільовий) сценарій передбачає утримання темпів поступового зростання соціально-економічних показників громади за відносно- стабільних макроекономічних умов: громада докладає розвиткових зусиль, хоча суспільно-економічний стан країни в цілому залишається складним для активного розвитку. Досягнення стратегічних цілей спирається на максимальне використання сильних сторін, та активізацію роботи зі слабкими сторонами.

Базові припущення реалістичного сценарію - національний рівень:

Воєнний стан в Україні закінчиться, почнеться процес поступової реінтеграції окупованих територій, але триватиме він довго, тому в перші роки не вимагатиме значних капіталовкладень з боку України.

1. Відновлення економіки буде складним, поетапним і тривалим процесом.

2. Видатки на оборону країни і підтримку ЗСУ та ВПК стабілізуються (зменшуються), а вивільнені кошти спрямовуються на розвиток, у тому числі регіональний та місцевий (підтримка територіальних громад різних функціональних типів територій).

3. ВВП країни продовжує повільне зростання на межі 2-3%.

4. Гривня відносно стабільна.

5. Інвестиційна привабливість України в перші повоєнні роки залишається низькою. В середньо- та довгостроковій перспективі вітчизняні та іноземні інвестори вкладають кошти в ІТ-технології, в розвиток логістики, переробку агропромислової продукції, відновлення житла та комунальної інфраструктури, енергетичну сферу.

6. Податковий тиск на підприємців залишається високим, в тіні продовжує залишатися третина малого і середнього бізнесу.

7. Впроваджується          державна програма підтримки малих і середніх виробників сільськогосподарської продукції.

8. Державні інвестиції у розвиток інфраструктури (будівництво аеропортів, автомобільних доріг, залізничних колій, комунальної та енергетичної інфраструктури) забезпечують лише 25-30% необхідних обсягів, розподіл коштів по областям і громадам залишається непрозорим.

9. Соціальна політика держави мінімізує ризики росту не платежів внаслідок зростання тарифів на комунальні послуги (застосування механізмів субсидіювання          соціально незахищених прошарків населення, запровадження регуляторних механізмів).

10. Доходи населення зростають повільно, зменшуючи відтік працездатного населення, проте недостатня          кількість          робочих місць та відсутність паритету у заробітній платі не забезпечує його повернення в країну.

Базові припущення реалістичного сценарію - місцевий рівень:

1. Громада починає роботу щодо формування власної ідентичності, мешканці громади (особливо з сільських територій) активно залучені до суспільного життя та повоєнного відновлення.

2. Практично сформовані всі базові планувальні документи громади: стратегія розвитку громади, комплексний план просторового розвитку території територіальної громади, генеральні плани населених пунктів громади, схеми зонування земель громади, інвестиційний паспорт тощо.

3. Підприємницький та інвестиційний клімат громади в короткостроковій перспективі мають невисоку позитивну динаміку, що не дає можливість активно розвивати малий та середній бізнес.

4. Громада ефективно використовує державні субвенції на розвиток інфраструктури та створення власних «точок економічного зростання», за рахунок чого, певною мірою покращується інфраструктура забезпечення життєдіяльності громади.

5. По мірі відновлення інфраструктури та створення умов для безпечного та комфортного проживання мешканці громади повертаються додому з інших регіонів та країн.

Результат реалістичного сценарію:

1. Громада поступово формує свій новий імідж як самодостатньої, заможної та інвестиційно-привабливої території.

2. Здійснює інвентаризацію земель та формує портфель привабливих інвестиційних пропозицій, активно просуваючи їх на інвестиційні ринки.

3. Громада поступово створює ефективну транспортно-логістичну систему, підвищує якість           надання          комунальних послуг, у тому числі з водопостачання та водовідведення, поводження з твердими побутовими відходами, здійснює комплекс робіт з благоустрою населених пунктів.

4. Повільно підвищуються доходи малого бізнесу та середнього бізнесу, проте динаміка має незначні позитивні показники.

5. Поступово зростає рівень доходів населення, що стимулює внутрішній ринок.

6. В громаду поступово заходять інвестори, зокрема у галузі з високою доданою вартістю, а також в сферу туризму, в тому числі й «зеленого» (активно розвивається туристично-рекреаційна галузь, включаючи садиби зеленого туризму, туристичні маршрути вихідного дня тощо).

7. Продовження процесів децентралізації забезпечує можливість більш ефективно залучати кошти державного і місцевих бюджетів у розвиток інфраструктури,           зокрема житлово-комунального, дорожнього господарства, транспортних та інформаційних комунікацій.

8. Залучення державних субвенції та коштів з ДФРР разом з планом модернізації інженерної та соціальної інфраструктури в середньостроковій перспективі дозволять підвищити рівень комфорту та покращити стан логістичної інфраструктури громади.

9. Активність мешканців громади підвищується, формуються нові громадські організації, в т.ч. що реалізують соціальні проекти у галузі прав людини та гендерної рівності, які додатково залучають позабюджетні кошти для розвитку громади.

За підсумками засідання Робочої групи з розробки Стратегії розвитку Кельменецької територіальної громади на 2024-2027 роки від 19.01.2024 року прийнято рішення щодо визначення реалістичного (цільового) сценарію основним сценарієм подальшого розвитку Кельменецької територіальної громади.

4.2. Стратегічне бачення розвитку Кельменецької громади

Кельменецька об’єднана територіальна громада 2024-2027 – потужний сільськогосподарський сегмент у регіоні, це територія з конкурентною та інвестиційно-привабливою економікою, багатогалузевим аграрним виробництвом, яке стрімко розвивається, сприятливим інвестиційним кліматом, туристичною привабливістю і функціональним публічним простором.

Територія безпечна і приязна для середовища з розвиненою інженерною, спортивною та рекреаційною інфраструктурою, високою якістю життя та рівнем медичних, освітніх, туристичних, культурних і адміністративних послуг, мальовничою природою, смачною кухнею та унікальною культурною спадщиною. Це місце комфортного і безпечного проживання здорових, освічених та соціально-забезпечених людей.

4.3. SWOT-аналіз Кельменецької громади 

SWOT-МАТРИЦЯ КЕЛЬМЕНЕЦЬКОЇ СТГ 

Порівняльні переваги 

Виклики

Ризики 

Порівняльні переваги, виклики і ризики Кельменецької громади

Порівняльні переваги

(визначені в результаті аналізу сильних сторін і можливостей)

Підвищення інвестиційної привабливості держави і Чернівецького регіону дозволятиме у більшій мірі використати географічне розташування громади на трасі Р63 поблизу міжнародних пунктів пропуску громадян та транспортних засобів, хороші логістичні можливості завдяки залізничним та автомобільним сполученням і ефективніше задіювати привабливі з точки зору інвестора земельні ділянки та приміщення для залучення нового бізнесу, створення нових робочих місць, використання потенціалу відновлювальних джерел енергії і розширення джерел власних надходжень до бюджету громади.

Участь у регіональних, національних і міжнародних програмах допомоги при одночасному підвищенні громадської активності населення сприятиме посиленню освітніх, екологічних та культурних переваг території Кельменецької громади. Покращення бізнес клімату в державі і завершення розробки містобудівної документації для всіх населених пункти громади посилюватиме інвестиційну складову розвитку СТГ і підтримуватиме позитивну демографічну динаміку і розвиток ОСББ.

Зростання попиту на продовольство і екологічно чисті продукти на світовому та національному ринку посилюватиме промисловий потенціал території громади і дозволятиме ОМС витрачати більше коштів на проєкти соціального спрямування, у т.ч. – благоустрій території і впорядкування центральної частини селища Кельменці.

Міжмуніципальне співробітництво та активізація контактів з селищами партнерами в Україні та сусідніх державах посилюватиме переваги географічного розташування громади, та посилюватиме вплив місцевих щорічних культурних заходів на формування позитивного іміджу громади.

Виклики

(визначені в результаті аналізу слабких сторін і можливостей)

Проблема недостатньої кількості облаштованих рекреаційних просторів і спортивних майданчиків, відносно задовільного стану мереж водопостачання і водовідведення в громаді покращення просторової складової розвитку, може бути частково подолана шляхом залучення коштів з цільових державних і регіональних фондів і програм МТД, а також збільшенню економічної спроможності громади за рахунок покращення інвестиційної спроможності її території і залучення внутрішніх і зовнішніх інвесторів.

Можливості міжмуніципального співробітництва і стимулювання промислових підприємств до застосування інноваційних технологічних рішень дозволить частково подолати проблему існування стихійних сміттєзвалищ в громаді, зростання популярності культурного, світоглядного та зеленого туризму покращуватиме готельну базу в громаді і відкриватиме його привабливі рекреаційні простори.

Активізація зусиль у сфері підтримки бізнесу і покращення бізнес-клімату на рівні держави дасть можливість покращити систему комунікації між владою і бізнесом, створити інфраструктуру підтримки бізнесу і закласти підґрунтя для формування підприємливо-активного населення та подолання низького рівня громадської активності (партисипаційний бюджет, мотивація організування зустрічей фокусних груп у різних сферах життя громади). 

Ризики

(визначені в результаті аналізу слабких сторін і загроз)

Погіршення стану екології в громаді через зовнішні чинники посилюватиме проблему неякісного водопостачання і водовідведення а також боротьбу з виникненням стихійних сміттєзвалищ.

Демографічні ризики для Кельменецької громади не є так само істотними, як для сільських громад на периферії, але відплив за її межі працездатного населення може негативно впливати на громадську активність населення та інвестиційні настрої бізнесу.

Продовження війни в країні і відсутність розвиткових коштів в державному бюджеті приводитиме до заморожування реалізації культурних та соціальних проєктів у громаді. Значна сума коштів державного бюджету продовжуватиме йти на стримування агресії, а не програми розвитку і покращення якості життя.

Збільшення податкового тиску на бізнес, зростання цін на енергоносії, нестабільне законодавство, а також ризики небезпеки, які несе близькість артилерійських складів, можуть негативно впливати на розвиток готельної бази в громаді, старіння житлового фонду і якість життя в громаді (медичні послуги, розвиток рекреаційних зон, мережі освітлення).

5. СТРАТЕГІЧНІ, ОПЕРАЦІЙНІ ЦІЛІ ТА ЗАВДАННЯ

Базуючись на результатах соціально-економічного аналізу, SWOT-аналізу та висновках, члени робочої групи обрали в якості базової динамічну (конкурентну) стратегію, яка передбачає формування конкурентних переваг громади шляхом мінімізації впливу на розвиток слабких сторін за допомогою можливостей, які зараз виникають в нашій країні та у світі. При цьому громада повинна максимально використати свої сильні сторони.

Таким чином були обрані три основні сфери зосередження зусиль для розвитку Кельменецької селищної територіальної громади:

1. Економічний розвиток громади

              Підвищення рівня фінансової спроможності громади вирішується шляхом розвитку економіки на своїй території, забезпеченням стратегічного управління розвитку території, популяризації території, сприянню залученню інвестицій, підтримці місцевого бізнесу та розвитку галузей, в т.ч. туристичної.

2. Покращення якості життя мешканців

              Одним із основних напрямків є покращення якості життя на всій території Кельменецької СТГ, забезпечення розвитку людської особистості, доступу до всіх рівнів освіти, руху вгору по соціальній драбині, можливості участі у вирішенні соціальних питань, задоволеності працею, ведення підприємницької діяльності, доступу до благ культури, духовного розвитку та відпочинку.

3. Просторовий розвиток і охорона навколишнього середовища

              Планування розвитку території об’єднаної територіальної громади має бути багатофункціональним процесом, достатньо складним в розробці та реалізації. Також додаткове навантаження системі планування території додає розгалуженість в просторі і часі. Саме тому система просторового плану розвитку території об’єднаної територіальної громади на місцевому рівні не обмежується підготовкою лише однієї містобудівної документації, а являє собою послідовність розробки документів, що мають формувати цілісну систему.

              Охорона навколишнього природного середовища, раціональне використання природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки життєдіяльності людини - невід'ємна умова сталого економічного та соціального розвитку громади.

Для досягнення стратегічного бачення, за кожною стратегічного ціллю були визначені операційні цілі. Розроблення і досягнення цілей формує основу для управління громадою. Стратегічні цілі повинні давати відповідь на запитання, що необхідно зробити, щоб досягти бачення розвитку громади. Операційні цілі деталізовані в завданнях. Завдання дають відповіді на питання, яким чином громада намагатиметься досягнути поставлених цілей для власного розвитку.

Стратегічні напрямки розвитку Кельменецької СТГ

Таблиця 30. Перелік стратегічних та операційних цілей Кельменецької СТГ

СТРАТЕГІЧНА ЦІЛЬ 1. ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗВИТОК ГРОМАДИ

ОПЕРАЦІЙНА ЦІЛЬ 1.1. Створення конкурентного економічного середовища

Згідно соціально-економічного та SWOT-аналізу, базуючись на проведених опитуваннях мешканців Кельменецької СТГ, одним із проблемних аспектів, яке стоїть на заваді подальшого якісного розвитку громади та її мешканців, є слабкий розвиток інфраструктури. Даний фактор негативно впливає на економічний розвиток території та трудові ресурси. У зв’язку з цим, націлюючись на покращення показників у зазначеному сегменті, в короткостроковій перспективі можна досягнути покращення інвестиційної привабливості території та підвищення рівня життя населення.

Підвищення рівня життя кожного мешканця будь-якої громади відбувається в результаті місцевого економічного розвитку. Кельменецька СТГ має достатній запас природніх ресурсів, об’єктів інфраструктури, людських ресурсів, що є передумовою для економічного розвитку та успішної зміни інерційного сценарію свого розвитку на модернізаційний.

Інфраструктурні об’єкти та вільні земельні ділянки несільськогосподарського призначення громади можуть бути запропоновані для інвестора. Разом з тим для розбудови конкурентоспроможної фінансово незалежної громади мають бути створені передумови для потенційних інвесторів як внутрішніх так і зовнішніх.

Кельменецькій об’єднаній територіальній громаді необхідно забезпечити системну роботу щодо створення належної нормативної бази, яка забезпечує привабливий інвестиційний клімат, та організувати умови для залучення фінансування з різних джерел, зокрема:

-провести інвентаризацію привабливих для потенційних інвесторів об’єктів нерухомого майна комунальної власності;

-розробити єдиний реєстр вільних земельних ділянок та майна і постійно його актуалізувати;

-створити промоційні продукти (буклети, презентації, тощо) з використанням даних Інвестиційного паспорту та інших джерел.

Громаді необхідно також розпочати формування позитивного іміджу. Це забезпечуватиме просування інформації, необхідної для інвестора на внутрішньому та зовнішньому ринках, рекламу інвестиційних ресурсів та умов для розміщення інвестицій на території громади, формування іміджу громади як території зі сприятливим інвестиційним кліматом та спроможністю влади до плідної співпраці.

Завдання 1.1.1 Створення цілісної інвестиційної пропозиції

Підвищення інвестиційної привабливості громади передбачає створення належної бази даних щодо її території та потенційних напрямів розвитку. Для залучення приватних інвестицій необхідно активізувати промоцію інвестиційних можливостей та переваг громади. Інвестиційні пропозиції громади складається з інвестиційного паспорту. У паспорті представлено портфоліо селища та його інвестиційні пропозиції. 

Завдання 1.1.2 Покращення підприємницької активності мешканців громади - у т.ч. маломобільних груп населення

Підтримка малого та середнього бізнесу місцевою владою – це сукупність її дій, спрямована на розширення доступу до інформаційних джерел та спрощення бюрократичних процедур для бізнесу. Зокрема, це організація навчально-інформаційної та тренінгової підтримки, розробка і впровадження програм підтримки малого і середнього бізнесу, сприяння участі представників місцевого малого і середнього бізнесу у презентаційних заходах та навчальних програмах, в т.ч. – за межами громади.

Створення умов для розвитку власного господарства, доступ до основної інформації щодо ведення своєї справи дасть змогу розширити коло самозайнятих осіб у громаді. Важливим аспектом є передача досвіду від вже успішних підприємців починаючим, момент інтерактивного та практично спрямованого навчання.

Розвиток виробництва є запорукою швидкого економічного, соціального та культурного зростання території. Технічне переоснащення наявних та створення нових інноваційних підприємств виділятиме Кельменецьку СТГ з-поміж інших та зробить громаду конкурентоспроможною. 

Завдання 1.1.3 Покращення механізмів комунікації влади і бізнесу

Для підвищення підприємницької активності мешканців громади на першому етапі слід зосередитись на підвищенні кваліфікацій і впевненості у своїх силах (у формі тренінгів, робочих зустрічей тощо) потенційних підприємців-початківців і вже існуючих власників невеликих бізнесів в громаді. Позитивний ефект можна буде отримати від запровадження гнучкої і прозорої системи оподаткування комунального майна і земельних ресурсів, які є в користуванні бізнесу. Інноваційна ідея створення бізнес-інкубатора створить додатковий механізм сприяння появі нових підприємств та платників податків, створення нових робочих місць і зменшенню проблеми безробіття і «тіньового» бізнесу. Недорогим і ефективним способом підвищення бізнес-активності мешканців громади є проведення тематичних тренінгів та семінарів за участі висококваліфікованих тренерів, що сприятимуть перегляду існуючих підходів до ведення бізнесу, працевлаштування найманих осіб та підвищить бізнес-культуру. 

Завдання 1.1.4 Співпраця з партнерами і промоція громади в Україні та за кордоном

Співробітництво громади із громадськими організаціями, громадами в Україні та за кордоном має величезний потенціал. Партнерство між Кельменецькою громадою та іншими громадами є ефективним інструментом економічного розвитку. Метою є надання поштовху активному обговоренню співпраці та партнерства для стимулювання проєктів місцевого економічного розвитку. 

ОПЕРАЦІЙНА ЦІЛЬ 1.2. Підтримка сталого розвитку сільського господарства

Основним заходом є підвищення конкурентоздатності сільського господарства і сприяння розвитку сільських територій, вирішення реальних потреб галузі, внаслідок всеохоплюючого процесу консультацій із зацікавленими сторонами, зокрема представниками громадянського суспільства, бізнесу, а також міжнародними донорами.

Завдання 1.2.1 Активізація сільських територій шляхом розвитку підприємництва і підвищення ефективності сільського господарства

Розвиток й модернізація сільськогосподарського виробництва, запровадження стандартів ЄС для всіх виробників сільськогосподарської продукції з єдиним законодавчим полем для організації своєї діяльності. 

ОПЕРАЦІЙНА ЦІЛЬ 1.3. Розвиток туристичного потенціалу громади

Туристично-рекреаційний потенціал будь-якої території має складну ієрархію й включає в себе багато різних елементів з великою кількістю компонентів. При розробці системи управління якістю туристичних послуг має бути забезпечено органічну, планову взаємодію усіх її підсистем на всіх етапах функціонування. Основними з них є такі: планування туристичних маршрутів, турів, удосконалення програм обслуговування; застосування економічних методів господарювання з метою підвищення якості обслуговування туристів, агентів та контрагентів; технологічна та технічна підготовка матеріальної бази до обслуговування туристів; організація процесів надання послуг і виконання програм обслуговування; систематичне планування та проведення аудиту якості; інноваційна діяльність; підготовка, підвищення кваліфікації кадрів.

Завдання 1.3.1 Ефективне використання наявних туристичних можливостей та створення нових туристичних продуктів

Кельменеччина має багатовікову історію, пов’язану з різними подіями. Природа, географічне розташування, мальовничі береги Дністра, місцеві пам’ятки історії та архітектури, людські ресурси створюють можливості для всебічного розвитку туризму та культури. Серед пріоритетів можуть бути «зелений туризм», «події та фестивалі», «активний туризм», «гастрономічний туризм», «стародавні культура та традиції». Затвердження Стратегії дозволить визначити та реалізувати ключові напрями розвитку туризму в громаді на найближчі роки. Для цього потрібно провести світоглядні та суспільно-економічні зміни в громаді, мешканців і бізнесу.

Завдання 1.3.2 Облаштування туристично привабливих місць

На території громади є багато цікавих місць, які можуть стати магнітами для залучення туристів (джерела лікувальної води, мальовничі краєвиди Дністра, залишки трипільської культури тощо), однак потрібно провести ряд заходів для їхнього облаштування відповідно до потреб сучасної людини. В партнерстві з приватними інвесторами можливо покращити інфраструктуру туристично-рекреаційних та культурних об’єктів задля популяризації туристичної привабливості громади.

Економічна функція сільського «зеленого туризму» сприяє підвищенню доходів сільських мешканців. Завдяки аграрному туризму агротуристи мають відпочинок за доступними для них цінами, а сільські жителі можуть реалізовувати сільськогосподарську продукцію власного виробництва, розвивати при цьому власний бізнес. Селяни одержують дохід, надаючи житло (будинки, котеджі, кімнати) бажаючим відпочити у сільській місцевості, пропонують послуги харчування, а також реалізують продукцію власного виробництва (сир, мед, молоко, сметану та ін.) не тільки своїм відпочивальникам, а й іншим приїжджим. Винятково важливим є те, що доходом може бути не тільки надання основних послуг (проживання та харчування), а й додаткові послуги - фізкультурно-оздоровчі, транспортні, екскурсійні, культурно-видовищні тощо. Кельменецька СТГ має перспективи розвитку «зеленого туризму». Тут є гарна природа, ріка, сільські населені пункти, певна інфраструктура, що в кінцевому рахунку дозволить створити потужний агротуристичний кластер.

Завдання 1.3.3 Популяризація громади як туристичної локації

Щороку Кельменеччину відвідує чимало гостей, чий інтерес до громади пов'язаний з її унікальною історією, гарною природою, вдалим географічним розташуванням, гостинними людьми. Разом із тим, рівень поінформованості про пам’ятки природи, історії та архітектури як самих жителів, так й потенційних туристів, залишається не надто високим. Варто докласти зусиль, аби створити зручну та зрозумілу туристичну навігацію, яка дозволить усім зацікавленим особам краще орієнтуватися в межах громади, підвищить інтерес до об’єктів історичної, архітектурної та культурної спадщини, дасть розуміння того, де перебувають люди та як оточення впливає на них.

На території СТГ та в мережі Інтернет планується розмістити кілька інформаційних стендів (панелей), які міститимуть вказівники до найпопулярніших серед туристів місць відвідування, карти навколишніх кварталів і корисну та цікаву інформацію українською й англійською мовами про об’єкт. Така навігація додасть зручності та комунікації туриста з громадою, допоможе знайти найкращі туристичні локації та відповісти на найчастіші запитання.

На сьогоднішній день Кельменецька СТГ не має промоційних туристичних матеріалів, що достатньо негативно може вплинути на просування туристично-рекреаційного кластеру громади. Промоція - це системні зусилля для створення вдалого, позитивного іміджу через передачу позитивної інформації, продумана і спланована, тривала (в ідеалі - постійна) діяльність, що має на меті підтримку діалогу і взаємовигідних відносин, від яких залежить успіх. До промоційних матеріалів, які можна розробити власними силами громади, належать друк буклетів, брошури, відеоролик та медіа-матеріали, доступні на офіційному сайті ради, а також сувенірна продукція, що буде затребувана під час презентацій, свят та інших публічних заходів. 

СТРАТЕГІЧНА ЦІЛЬ 2. ПОКРАЩЕННЯ ЯКОСТІ ЖИТТЯ МЕШКАНЦІВ

ОПЕРАЦІЙНА ЦІЛЬ 2.1. Інтеграція локальної спільноти мешканців

Завдання 2.1.1 Підтримка діяльності громадських організацій та ініціативних груп мешканців

Підтримка діяльності громадських організацій та ініціативних груп задля зростання ролі громадських організацій в державі і громаді шляхом вдосконалення системи забезпечення та механізму їх діяльності, підвищенні їх ролі та авторитету щодо участі у громадському житті Кельменецької громади. Основною метою є спрямовання на розв’язання найважливіших проблем розвитку та діяльності громадських організацій, захист прав і свобод, задоволення політичних, економічних, соціальних, культурних та інших інтересів їх членів. 

Завдання 2.1.2 Створення безбар’єрного простору у населених пунктах громади.

Перед багатьма громадянами України стоїть ряд бар’єрів у реалізації своїх прав, отриманні доступу до публічних послуг та повноцінної участі у культурному, політичному та суспільному житті. Ці бар’єри наявні у різних сферах - від доступності до громадських та житлових будівель до працевлаштування чи культурного життя.

Завданням селищної громади є створення безперешкодного середовища для всіх груп населення, забезпечення рівних можливостей кожній людині реалізовувати свої права, отримувати послуги на рівні з іншими шляхом інтегрування фізичної, інформаційної, цифрової, соціальної та громадянської, економічної та освітньої безбар’єрності до всіх сфер державної політики.

Визначення та суспільна підтримка стратегічного курсу держави у сфері створення безбар’єрного простору, послідовна реалізація якого дасть можливість кожній людині:

отримати безперешкодний доступ до об’єктів фізичного оточення;

отримувати інформацію у найзручніший спосіб;

отримати спрощений доступ до цифровізованих та аналогових державних та соціальних послуг;

отримати рівні умови участі у всіх сферах життя суспільства;

отримати умови та рівні можливості для занять фізичною культурою та спортом;

отримати рівні умови та можливості для культурного (мистецького) та/або креативного вираження, провадження культурної діяльності; доступу до культурних послуг, культурних цінностей, культурної спадщини та інформації про них;

брати участь у політичних процесах та громадській діяльності;

отримати рівні можливості та вільний доступ до освіти;

отримати рівні умови та можливості у сфері зайнятості, а також заняття підприємництвом.

 ОПЕРАЦІЙНА ЦІЛЬ 2.2. Розвиток інформаційного суспільства і компетенцій працівників ОМС

Одним із головних пріоритетів розвитку України є побудова інформаційного суспільства, яке уможливлює безперешкодне створення і накопичення інформації та знань, забезпечення вільного доступу до них, користування і обмін ними. Таким чином, кожна людина отримає можливість повного мірою реалізувати свій творчий потенціал і цим самим сприяти суспільному і особистому розвиткові. Поступ інформаційного суспільства вимагає цілісної системи законодавства, різноманітних інформаційно-комунікаційних технологій і загальнодержавних інформаційно-аналітичних систем різного рівня та призначення. 

Завдання 2.2.1 Створення Wi-Fi зон в публічних просторах громади

Створення Wi-Fi зон у найбільш відвідуваних місцях громади дозволить відвідувачам даних місць легко вийти в інтернет для пошуку важливої інформації, спілкуватися в соціальних мережах, моментально публікувати фото і оновлювати статус, грати в он-лайн ігри, користуватися електронною поштою та іншими інтернет сервісами в зоні дії Wi-Fi мережі.

Завдання 2.2.2 Створення сучасних механізмів комунікації влади і громадськості

Створення умов для розвитку власного господарства, доступ до основної інформації щодо ведення своєї справи дасть змогу розширити коло самозайнятих осіб у громаді. Важливим аспектом є передача досвіду від вже успішних підприємців починаючим, момент інтерактивного та практично спрямованого навчання.

Удосконалення каналів та механізмів комунікації між бізнесом та владою повинно відбуватися з урахуванням потреб обох сторін. Індикатором ефективності діалогу влади й бізнесу є відкритість (прозорість), підзвітність та передбачуваність діяльності місцевої влади, з одного боку, та здатність бізнесу цивілізовано захищати свої інтереси - з іншого. 

Завдання 2.2.3 Підвищення рівня компетенцій працівників органів місцевого самоврядування

Забезпечення навчань, курсів і тренінгів для тих, хто хоче вчитися та підвищити свою кваліфікацію. Формування і закріплення на практиці професійних знань, умінь і навичок, отриманих у результаті теоретичної підготовки особи, проведення навчальних поїздок, навчань та ознайомчих семінарів в країнах партнерах.

 ОПЕРАЦІЙНА ЦІЛЬ 2.3. Покращення якості освіти, медичних, культурних і соціальних послуг

Якісне надання освітніх, медичних, культурних та соціальних послуг потребує доступності відповідних закладів для будь-яких категорій громадян, а також функціонування сучасного навчального та діагностичного обладнання. Особлива увага приділяється людям з інвалідністю, які мають відчувати себе повноцінними учасниками діяльності громади. 

Завдання 2.3.1 Покращення матеріально-технічної бази закладів освіти, медустанов, інших установ та будівель проведення поточних ремонтів і заходів з енергоефективності

У громаді діє 3 ліцеї-опорні заклади, 3 загальноосвітні школи, 11 навчально-виховних комплексів «загальноосвітній навчальний заклад-дошкільний навчальний заклад», 6 дошкільних навчальних закладів, дитячо-юнацький центр, дитячо-юнацька спортивна школа, міжшкільний навчально-виробничий комбінат, інклюзивно-ресурсний центр, КУ «Кельменецька музична школа ім. М.Ткача», КУ «Кельменецька художня школа». Для забезпечення комфортного навчального процесу заплановано проведення поточного ремонту будівель шкіл та дошкільних закладів громади.

У громаді діє КМП «Багатопрофільна Кельменецька лікарня», комунальне підприємство «Кельменецький районний центр первинної медико-санітарної допомоги», 2 ФОП. Придбання та впровадження якісного діагностичного обладнання дозволить лікарям виявляти хвороби внутрішніх органів на ранніх стадіях, а також застосувати необхідне лікування, що у свою чергу скоротить рівень важкої захворюваності та смертності у громаді. 

Завдання 2.3.2 Проведення тематичних мистецьких конкурсів, проведення заходів, виставок, вечорів, тощо

Народні промисли і ремесла є невід’ємною частиною культури та побуту традиційного українського суспільства. З одного боку, вони пов’язані із матеріальною культурою, тобто господарством та освоєнням природних ресурсів, а з іншого – є частиною духовної культури народу, оскільки відображають народну творчість. Даний фактор закріпить ідентичність мешканців Кельменецької СТГ, матиме позитивний вплив на імідж громади та можливість реалізації вмінь та навичок кожного її члена. 

Завдання 2.3.3 Розвиток спорту в громаді

Гармонійний розвиток громади без соціально-культурного аспекту неможливий. Кельменецька СТГ – місце для комфортного життя та всестороннього розвитку самодостатніх мешканців.

З врахуванням сильного спортивного генотипу та добре розвиненого дитячого спорту (футбол, баскетбол, вільна боротьба, пауерліфтинг) в Кельменецькій СТГ слід зосередитись на:

- заохоченні та популяризація заняття спортом;

- встановлення нових спортивних та ігрових дитячих майданчиків;

- підготовці спортивної інфраструктури для проведення обласних та всеукраїнських змагань (футбол, баскетбол, вільна боротьба, пауерліфтинг).

ОПЕРАЦІЙНА ЦІЛЬ 2.4. Покращення рівня безпеки в громаді 

Завдання 2.4.1 Проведення навчальних заходів в освітніх заходів за участі представників Національної поліції та ДСНС, які стосуються поведінки при надзвичайних ситуаціях

Проведення навчально-виховних заходів з питань цивільного захисту є необхідними складовими забезпечення готовності населення з питань попередження та реагування на надзвичайні ситуації техногенного, природного та диверсійного характеру. 

Завдання 2.4.2 Покращення системи цивільного захисту в населених пунктах громади

Захист населення, території, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій шляхом запобігання таких ситуацій, ліквідації їх у разі виникнення та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, надання допомоги постраждалим у мирний час та в особливий період – це і є цивільний захист як функція держави. Удосконалення систем оповіщення та забезпечення сфери цивільного захисту необхідно провести шляхом розроблення нових нормативно-правових актів та внесення змін до існуючих. У ході роботи також буде проведено аналізування, систематизація та узагальнення інформаційних матеріалів щодо функціонування систем цивільної оборони. 

Завдання 2.4.3 Модернізація системи відеонагляду в населених пунктах громади

Розширення та модернізація на території громади сучасної системи зовнішнього відеоспостереження. Використання новітніх технологій надають можливість після його реалізації щорічно збільшувати кількість об’єктів відеоспостереження.

Підвищення ефективності діяльності правоохоронних органів з розкриття і розслідування злочинів та правопорушень за допомогою використання бази даних випадків, інтегрованої з архівом відеоінформації системи відеоспостереження за ділянками селища, перехрестями, ділянками автомобільних доріг з інтенсивним рухом, а також місцями масового скупчення громадян; впровадження в практику діяльності правоохоронних органів сучасних інформаційних технологій, програмно-технічних засобів, комунікаційних засобів прийому – передачі інформації.

СТРАТЕГІЧНА ЦІЛЬ 3. ПРОСТОРОВИЙ РОЗВИТОК І ОХОРОНА НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА 

ОПЕРАЦІЙНА ЦІЛЬ 3.1. Розробка містобудівної документації, забезпечення контролю забудови території громади

Підвищення інвестиційної привабливості громади передбачає створення належної бази даних щодо її території та потенційних напрямів розвитку. Також важливо чітко ідентифікувати і графічно прив’язати об’єкти, розташовані на території громади до відповідних географічних локацій. В рамках розробки містобудівної документації передбачається розробка планів зонування населених пунктів громади, розробка схеми планування території та проведення інвентаризації земельних ділянок та будівель об’єднаної територіальної громади.

Завдання 3.1.1 Розробка містобудівної документації

Розробка містобудівної документації передбачає затвердження текстових і графічних матеріалів, якими регулюється планування, забудова та інше використання територій.

ОПЕРАЦІЙНА ЦІЛЬ 3.2. Розвиток і модернізація існуючої технічної інфраструктури

Розвиток інфраструктури, перш за все, передбачає такі складові: транспорт, зв’язок, житлово-комунальне господарство, освіта, медицина і рекреаційна система, соціальне забезпечення, культура, екологія як одні з найбільш важливих систем для нормального розвитку громади. 

Завдання 3.2.1 Розвиток і модернізація дорожньої інфраструктури

Відсутність або незадовільний стан доріг є прямим показником якості інфраструктури автомобільних доріг. На даний час певні дороги вулиць громади перебувають у незадовільному технічному стані, що значно ускладнює рух транспортних засобів та несе потенційну загрозу для життя та здоров’я населення. 

Завдання 3.2.2 Будівництво і ремонт мереж вуличного освітлення в населених пунктах громади

Створення якісних та комфортних умов проживання, поліпшення благоустрою та доступності жителів громади до об’єктів та установ, у яких надаються адміністративні, соціальні та інші послуги, підвищення рівня безпеки людського життя, дорожнього руху, зменшення випадків травматизму шляхом здійснення ремонту зовнішнього освітлення вулиць в вечірній та нічний час.

ОПЕРАЦІЙНА ЦІЛЬ 3.3. Покращення екологічної безпеки мешканців

Екологічна безпека передбачає такий стан та умови навколишнього природного середовища, при якому забезпечується екологічна рівновага та гарантується захист навколишнього середовища: біосфери, атмосфери, гідросфери, літосфери, видового складу тваринного і рослинного світу, природних ресурсів, збереження здоров'я і життєдіяльності людей. 

Завдання 3.3.1 Проведення заходів з покращення ситуації з водопостачанням і водовідведенням

Забезпечення усіх жителів громади доступом до усіх необхідних для життєдіяльності ресурсів, одним з яких є питна вода. У Кельменецькій СТГ частково відсутнє централізоване водопостачання та водовідведення, що у зв’язку зі змінами клімату несе ризики для населення. Завданням передбачається вирішення цієї проблеми шляхом прокладання, реконструкції та модернізації водопостачання та водовідведення. 

Завдання 3.3.2 Використання потенціалу відновлювальних джерел енергії в будинках комунальної власності

Відновлюваними джерелами енергії є сонячна, фотоелектрична та геотермальна енергії, тверда біомаса, біогаз, рідке біопаливо, гідроелектростанції, а також енергії припливів, хвиль океану, вітру тощо. Для зміцнення енергетичної безпеки громади важливо розвивати використання власних відновлюваних джерел енергії.

Завдання 3.3.3 Покращення системи управління побутовими відходами в громаді

Охоплення послугами збирання відходів у деяких населених пунктах є недостатнім, що призводить до несанкціонованого розміщення відходів та пов’язаних з цим негативних факторів впливу. Однією із головних задач у вирішенні проблеми ТПВ є розробка оптимальних схем збору, переробки та утилізації. Поступовий перехід від полігонного поховання до промислової переробки є основою вирішення проблеми ТПВ у світовій практиці. 

Завдання 3.3.4 Покращення екологічного стану водойм

Погіршення гідрологічного та санітарного стану водойм виникає внаслідок недотримання режиму господарської діяльності в прибережних захисних смугах, надходження до водних об’єктів забруднюючих речовин у процесі поверхневого стікання води із забудованих територій та сільгоспугідь, замулення та заростання русел водойм. Тому очищення водойм та підтримка стабільності русла, усунення природних та андрогенних чинників засмічення водойми, зменшення водної ерозії берегів, збереження біорізноманіття та стійкого управління водними ресурсами, збільшення водності за рахунок підвищення рівня ґрунтових вод, покращення санітарного стану водойми є основними завданнями.

Завдання 3.3.5 Розвиток екологічної освіти

Важливість екологічної освіти в сучасному світі вже ні в кого не викликає сумнівів і в багатьох країнах є пріоритетним напрямом навчання та виховання. Адже діяльність з формування екологічної культури населення та дбайливого ставлення до навколишнього природного середовища - це запорука безпечного майбутнього для всього людства.

До актуальних напрямів розвитку екологічної освіти в громаді належать:

 розвиток екологічної освіти в школах;

 розвиток екологічних громадських організацій;

 популяризація екологічних інновацій.

ОПЕРАЦІЙНА ЦІЛЬ 3.4. Створення багатофункціональних публічних просторів

Громадський спосіб життя передбачає використання благ поза межами власного помешкання, так як щоденна комунікація є публічною і відбувається у багатофункціональному публічному просторі, який оточує нас практично всюди – на тротуарі, в парку, в громадському транспорті, на ринку, в торгових центрах і в громадських приймальнях органів влади, а також у соціальних мережах та інтернет-форумах. 

Завдання 3.4.1 Створення зон активного відпочинку мешканців громади

Створення зон активного відпочинку для організації дозвілля, відпочинку широких верств населення, відродження і збереження паркової зони в здоровому стані та забезпечення належних умов для активного відпочинку жителів громади та покращення інфраструктури території громади. 

Завдання 3.4.2 Впорядкування центральної частини селища Кельменці

Складова селищного простору, яка є відкритою та доступною для мешканців та гостей селища на постійній та безоплатній основі, включає базову інфраструктуру та можливості для проведення часу. До громадських просторів селища входять площі, вулиці, парки, сквери, прибережні території, тощо. У центрі селища Кельменці проводяться загальнодержавні та місцеві свята та заходи.

Задля збереження та захисту важливих історичних пам’яток селищного значення від викидів шкідливих речовин транспортних засобів та впливу їх фізичних факторів - передбачено зменшити завантаженість доріг та облаштування місць для паркування транспортних засобів.

6. ПЛАН РЕАЛІЗАЦІЇ СТРАТЕГІЇ

В основу Плану реалізації стратегії лягли проєктні ідеї, відібрані під час третього засідання Робочої групи та доопрацьовані членами Робочої групи пропозицій, що надійшли від представників підприємств, установ та громадськості Кельменецької СТГ.

План реалізації стратегії складається з трьох Стратегічних цілей Стратегії, впровадження яких можливе через:

 внесення заходів до щорічної програми соціально-економічного розвитку, можливо – галузевих регіональних програм;

 фінансування за рахунок субвенції на розвиток інфраструктури СТГ;

 залучення коштів Державного фонду регіонального розвитку, в т.ч. на проєкти міжмуніципальної співпраці;

 залучення фінансування від проєктів та програм міжнародної технічної допомоги суб’єктами місцевого розвитку різних організаційно-правових форм;

 залучення співфінансування від мешканців громади (де це передбачено умовами проєкту).

СТРАТЕГІЧНА ЦІЛЬ №1 «ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗВИТОК ГРОМАДИ»

Очікувані результати та показники Стратегічного напряму «Економічний розвиток громади»

Реалізація Стратегічного напрямку «Економічний розвиток громади» у середньо - та довгостроковій перспективі призведе до наступних результатів:

 покращено рівень життя в громаді;

 покращено інвестиційний клімат в громаді;

 створено нові робочі місця;

 покращено конкурентоздатність території громади;

 збільшено надходження до місцевого бюджету;

 покращено діалог між владою та громадою;

 підвищення туристичної привабливості територій та місць відпочинку .

Показники ефективності реалізації проєктів, що відносяться до операційної цілі 1.1.1. Створення цілісної інвестиційної пропозиції:

 Проведено інвентаризацію земельних ділянок та будівель на території громади.

 Розроблено Інвестиційний паспорт СТГ.

 Здійснено ідентифікацію Greenfield і Brownfield.

 Створено розділ «Для Інвестора та потенційного мешканця» на сайті громади.

 Створено індустріальний парк.

 Підготовлено технічну інфраструктуру для інвестиційних об’єктів в громаді.

Показники ефективності реалізації проєктів, що відносяться до операційної цілі 1.1.2. Покращення підприємницької активності мешканців громади - у т.ч. маломобільних груп населення:

 Проведено лекції в школах і коледжі та серед безробітних про можливості започаткування і ведення власного бізнесу в громаді.

 Покращено участь осіб з інвалідністю в житті громади.

 Створено механізм регулярних консультацій між бізнесом та місцевою владою (періодичні обговорення у форматі «круглий стіл», на яких дискутуються гострі питання діяльності МСП та перспективні напрямки розвитку громади).

 Відкрито станції для зарядки електромобілів.

 Покращено управління відходами на підприємствах.

          Показники ефективності реалізації проєктів, що відносяться до операційної цілі 1.1.3. Покращення механізмів комунікації влади і бізнесу

 Проведено семінари та тренінги із питань впровадження інновацій на підприємствах.

 Запроваджено електронний механізм співпраці влади з бізнесом.

Показники ефективності реалізації проєктів, що відносяться до операційної цілі 1.1.4. Співпраця з партнерами і промоція громади в Україні та за кордоном:

 Налагоджено співпрацю з партнерськими громадами в Україні та за кордоном.

 Розроблено і поширено промоційні матеріали про переваги і сильні сторони громади.

 Реалізовано проєкти в рамках державно-приватного партнерства та міжмуніципального співробітництва.

Показники ефективності реалізації проєктів, що відносяться до операційної цілі 1.2.1. Активізація сільських територій шляхом розвитку підприємництва і підвищення ефективності сільського господарства:

 Розвинено й модернізовано сільськогосподарське виробництво.

 Зареєстровано ферми сімейного типу.

 Створено сільськогосподарські кооперативи.

 Залучено фінансування на закупівлю основних засобів;

 запроваджено екобезпечні технології у виробництво. 

            Показники ефективності реалізації проєктів, що відносяться до операційної цілі

1.3.1 Створення та популяризація туристичних продуктів та об’єктів громади:

 Створення туристичних продуктів, реклами та буклетів.

 Відкриття нових садиб «зеленого туризму», баз відпочинку та рекреаційних зон.

 Збільшення кількості туристів та відпочиваючих.

 Залучено фінансування на закупівлю основних засобів

СТРАТЕГІЧНА ЦІЛЬ №2 «ПОКРАЩЕННЯ ЯКОСТІ ЖИТТЯ МЕШКАНЦІВ»

Очікувані результати та показники Стратегічного напряму «Покращення якості життя мешканців»

Реалізація Стратегічного напрямку «Покращення якості життя мешканців» у середньо - та довгостроковій перспективі призведе до наступних результатів:

 створено нові робочі місця, збільшено надходження до місцевого бюджету;

 покращено інвестиційний клімату в громаді;

 покращено діалог між владою та громадою;

 покращено гнучкість в плані адаптації до нових ринкових вимог, що має особливе значення в період структурних змін;

 підвищено потенціал створення нових секторів економіки, які мають «радикально» інноваційний характер;

 покращено демографічну ситуацію та рівень життя пересічного мешканця громади.

Показники ефективності реалізації проєктів, що відносяться до операційної цілі 2.1.1. Підтримка діяльності громадських організацій та ініціативних груп мешканців:

 Запроваджено бюджет участі громади.

 Проведено інформаційні заходи та створено нові ОСББ.

 Залучено зовнішні кошти на заходи з енергоефективності ОСББ.

Показники ефективності реалізації проєктів, що відносяться до операційної цілі 2.1.2. Створення безбар’єрного простору у населених пунктах громади:

 покращено доступність маломобільних громадян до об’єктів соціально-культурного призначення, закладів освіти, тощо;

 облаштовано елементи доступності до центрального корпусу Кельменецького ліцею – опорного закладу;

 у співпраці з бізнесом покращено доступність до торгівельної мережі, об’єктів надання послуг, тощо. 

Показники ефективності реалізації проєктів, що відносяться до операційної цілі 2.2.1. Створення Wi-Fi зон в публічних просторах громади:

 Проведено інтернет до публічних місць.

 Створено Wi-Fi зони.

Показники ефективності реалізації проєктів, що відносяться до операційної цілі 2.2.2. Створення сучасних механізмів комунікації влади і громадськості:

 Підключено нові електронні інструменти та сервіси.

 Налагоджено комунікації влади та громадськості.

Показники ефективності реалізації проєктів, що відносяться до операційної цілі 2.2.3. Підвищення рівня компетенцій працівників органів місцевого самоврядування:

 Забезпечено проведення навчань, тренінгів та курсів для підвищення кваліфікації.

Показники ефективності реалізації проєктів, що відносяться до операційної цілі 2.3.1. Покращення матеріально-технічної бази закладів освіти, медустанов, установ соціального захисту, інших установ та будівель проведення поточних ремонтів і заходів з енергоефективності:

 Проведено оптимізацію мережі закладів освіти, культури, бібліотек відповідно до потреб населення та вимог нормативних документів.

 Забезпечено доступність ліків в Кельменецькій селищні територіальній громаді.

 Покращено матеріально-технічну базу закладів освіти, культури та медицини.

 Проведено комплекс заходів щодо підвищення енергоефективності в громадських будівлях громади.

 Забезпечено функціонування денного центру соціально-психологічної допомоги особам, які постраждали від домашнього насильства та насильства за ознакою статі при Кельменецькому селищному центрі соціальних служб, за адресою: вул. О.Кобилянської, 20 в с.Іванівці Дністровського р-ну Чернівецької обл.

 Проведено комплекс заходів з покращення житлового фонду.

 Проведено капітальний ремонт лікарняного ліфта з влаштуванням безперешкодного доступу осіб маломобільних груп населення до терапевтичного відділення за адресою: с-ще Кельменці, вул.Сагайдачного,77.

Показники ефективності реалізації проєктів, що відносяться до операційної цілі 2.3.2 Покращення привабливості громади:

 Проведено щорічний фестиваль «Душа народу в килимі цвіте», фольклорно-етнографічне свято «Маланка наша Дністрова», День захисту дітей.

 Відбулися офіційні заходи, виставки, розважальні концерти та інші.

 Проведено заходи з популяризації бренду Кельменецької СТГ.

 Відзначено День селища Кельменці, святкові храмові дні сіл громади.

Показники ефективності реалізації проєктів, що відносяться до операційної цілі 2.3.3 Покращення привабливості громади:

 Побудовано багатофункціональні спортмайданчики зі штучним покриттям.

 Встановлено дитячі ігрові майданчики по всій території Кельменецької СТГ.

 Популяризовано заняття спортом серед населення громади. 

Показники ефективності реалізації проєктів, що відносяться до операційної цілі 2.4.1 Проведення в навчальних закладах освітніх заходів за участі представників Національної поліції та ДСНС, які стосуються поведінки при надзвичайних ситуаціях:

 Створено класи безпеки і закладах освіти громади. Проведено заходи із популяризації знань у сфері цивільного захисту, у тому числі щодо дій у надзвичайних ситуаціях та правил пожежної безпеки, профілактичної діяльності серед здобувачів освіти, із запобігання вчиненню правопорушень за участю дітей. 

Показники ефективності реалізації проєктів, що відносяться до операційної цілі 2.4.2 Покращення системи цивільного захисту в населених пунктах громади:

 Обстежено і проведено ремонт споруд цивільного захисту населення.

 Проведено модернізацію існуючої системи оповіщення про надзвичайні ситуації.

 Створено пост автоматизованого контролю за якістю повітря в селищі Кельменці. 

Показники ефективності реалізації проєктів, що відносяться до операційної цілі 2.4.3 Модернізація системи відеонагляду в населених пунктах громади:

 Впроваджено систему відеоспостереження.

 Поетапно впроваджено комплекс заходів в межах проєкту «Безпечна країна». 

СТРАТЕГІЧНА ЦІЛЬ №3 «ПРОСТОРОВИЙ РОЗВИТОК І ОХОРОНА НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА» 

Очікувані результати та показники Стратегічного напряму «Просторовий розвиток і охорона навколишнього середовища»

Реалізація Стратегічного напрямку «Просторовий розвиток і охорона навколишнього середовища» у середньо- та довгостроковій перспективі призведе до наступних результатів:

 покращено імідж території Кельменецької СТГ;

 підвищено економічну активність населення;

 покращено демографічну ситуацію в громаді;

 покращено екологічну ситуацію в громаді.

Показники ефективності реалізації проєктів, що відносяться до операційної цілі 3.1.1. Благоустрій населених пунктів. Розробка містобудівної документації:

 Розроблено схему планування території громади.

 Затверджено текстові та графічні матеріали з питань регулювання планування, забудови та іншого використання території Кельменецької громади.

 Покращено просторовий лад.

 Відкрито місця вшанування та увічнення пам'яті Воїнів-Захисників, Героїв Кельменецької територіальної громади у селах.

 Утримання елементів та об’єктів благоустрою в належному стані.

Показники ефективності реалізації проєктів, що відносяться до операційної цілі 3.2.1 Розвиток і модернізація дорожньої інфраструктури:

 Проведено ремонт дорожнього покриття

 Забезпечено безпеку та комфорт руху, скорочення витрат пального, особистого часу водіїв та пасажирів.

 Встановлено дорожні знаки.

 Проведено ремонт тротуарів

Показники ефективності реалізації проєктів, що відносяться до операційної цілі 3.2.2 Будівництво і ремонт мереж вуличного освітлення в населених пунктах громади:

 Покращено комфорт умов проживання, поліпшення благоустрою та доступності жителів громади до об’єктів та установ, у яких надаються адміністративні, соціальні та інші послуги, підвищення рівня безпеки людського життя, дорожнього руху, зменшення випадків травматизму шляхом здійснення ремонту зовнішнього освітлення вулиць в вечірній та нічний час.

 Отримано економію фінансових ресурсів завдяки встановленню вуличних ліхтарів з сонячними панелями.

Показники ефективності реалізації проєктів, що відносяться до операційної цілі 3.3.1 Проведення заходів з покращення ситуації з водопостачання і водовідведення:

 Проведено капітальний, поточний ремонт мереж водопостачання і водовідведення.

 Побудовано мережу водопостачання.

 Побудовано мережу водовідведення.

 Забезпечено населення громади якісною питною водою.

 Покращено якість життя місцевих жителів.

 Замінено основний напірний каналізаційний колектор, який призначений для транспортування каналізаційних стоків з центральної частини громади. Проведено реконструкцію очисних споруд.

 Покращено експлуатаційний показник та технічний стан будівель та інженерного обладнання.

Показники ефективності реалізації проєктів, що відносяться до операційної цілі 3.3.2 Використання потенціалу відновлювальних джерел енергії в будинках комунальної власності:

 Встановлено сонячні колектори на ЗДО.

 Встановлено сонячні електростанції на громадських будівлях.

 Забезпечено економію витрат на електроенергію на 15%.

Показники ефективності реалізації проєктів, що відносяться до операційної цілі 3.3.3 Покращення системи управління побутовими відходами в громаді:

 Ліквідовано стихійні сміттєзвалища, проведено профілактичні заходи щодо не утворення нових.

 Покращено санітарно-епідеміологічний стан територій навколо сміттєзвалищ шляхом їх рекультивації.

 Сформовано екологічну свідомість у населення щодо раціонального поводження з відходами та зменшення їх утворення.

 Зменшено екологічне навантаження на навколишнє середовище.

 Забезпечено збір твердих побутових відходів.

 Зменшено шкідливий вплив побутових відходів на навколишнє природне середовище;

 Зменшено обсяги накопичення відходів на території селища.

 Закуплено спеціальну техніку для комунальних підприємств.

 Покращено благоустрій селища, сіл громади.

 Проведені заходи по розчищенню водойм.

 Усунено природний та андрогенний чинник засмічення водойм.

 Зменшено водну ерозію берегів.

 Збережено біорізноманіття та стійкість управління водними ресурсами.

 Збільшено водність за рахунок підвищення рівня ґрунтових вод, покращено санітарний стан водойми.

Показники ефективності реалізації проєктів, що відносяться до операційної цілі 3.3.4 Покращення екологічного стану водойм:

 Очищено окремі водойми у громаді.

 Винесено в натурі ПЗС водойм.

Показники ефективності реалізації проєктів, що відносяться до операційної цілі 3.3.5 . Розвиток екологічної освіти:

 Розроблено програму екологічної освіти та освіти для сталого розвитку в навчальних закладів громади.

 Створено еколого-просвітницький центр, кімнати природи та кабінети природознавства.

Показники ефективності реалізації проєктів, що відносяться до операційної цілі 3.4.1 Створення зон активного відпочинку населення в громади:

 Облаштовано велосипедні доріжки.

 Створено рекреаційну зону навколо селищного ставка.

 Проведено санітарну очистку зелених насаджень.

 Висаджено зелені насадження.

 Придбано лавки для відпочинку та урни.

Показники ефективності реалізації проєктів, що відносяться до операційної цілі 3.4.2 Впорядкування центральної частини селища Кельменці:

 Побудовано місця для паркування транспортних засобів у центральній частині громади, біля парків та ринку.

 Покращено роботу транспортної системи.

Припущення та ризики

Припущення, що мають значення для реалізації Стратегії розвитку Кельменецької селищної територіальної громади, полягають в успішності задекларованих Урядом України реформ, ефективності реагування на зовнішні виклики, пов’язані з військовим конфліктом і підвищення спроможності реалізовувати програми місцевого розвитку в рамках Стратегії органами місцевого самоврядування.

Інші припущення це – продовження надавання державної субвенції на розвиток інфраструктури СТГ, прозорий на конкурсній основі доступ до коштів Державного фонду регіонального розвитку, а також доступність іншого передбаченого конкретними проєктами фінансування для їх впровадження.

До реалізації Стратегії мають бути залучені усі зацікавлені сторони - громадські організації, громадяни, програми міжнародної технічної допомоги, державні установи, приватні інвестори.

Основні ризики, пов’язані зі здійсненням програми включають:

 зниження інвестиційного рейтингу країни і регіону;

 зменшення обсягів або скасування субвенції на розвиток інфраструктури об’єднаних територіальних громад;

 відкладання інтересів сільських територій Радою Громади на користь адмінцентру;

 нераціональне використання природних ресурсів, передусім – у аграрному секторі;

 неможливість встановлення необхідних партнерських відносин та отримання критичної маси зацікавлених сторін в населених пунктах, готових підтримати реалізацію конкретних проєктів та стратегії в цілому;

 відсутність місцевих знань та управлінської спроможності для реалізації проєктів і відсутність успіхів у мобілізації необхідних ресурсів (коштів);

 несвоєчасне вирішення соціальних, освітніх, інфраструктурних, екологічних та інших проблем сільського населення.

Рекомендації:

 успіх реалізації інноваційних та орієнтованих на розвиток проєктів залежить від дотримання балансу між інтересами громади і приватними інтересами. Тому, залучення приватних коштів в сукупності до коштів бюджету для виконання стратегічних програм є дуже важливе;

 для уникнення помилок варто в процесі реалізації Стратегії проводити консультації з фахівцями із стратегічного планування, особливо в питаннях відхилення від графіку реалізації проєктів і відсутності людського та фінансового ресурсу;

 варто використовувати досвід інших регіонів України, що може прискорити реалізацію проєктів і сприяти отриманню максимальної віддачі;

 структура завдань, прописаних в Стратегічному плані може дещо змінитись, враховуючи можливе залучення додаткових фінансових ресурсів на розвиток, або навпаки – зменшення стратегічних ресурсів у зв’язку з виникненням форс-мажорних обставин. Ключове значення для успішного подолання таких ситуацій має синергія зусиль селищного голови, депутатського корпусу і працівників виконкому, відповідальних за реалізацію проєктів, прописаних у плані.

Орієнтовний фінансовий план Стратегії розвитку Кельменецької селищної територіальної громади на 2024-20227 роки

(тис.грн.)