ДЕЛЕГАЦІЯ ІЗ КЕЛЬМЕНЕЦЬКОЇ ГРОМАДИ ПОБУВАЛА ІЗ ДРУЖНІМ ВІЗИТОМ У МОЛДОВСЬКОМУ МІСТЕЧКУ-ПОБРАТИМОВІ ГІДІГІЧ
Пам'ятаєте як колись у селах нашого краю святкували храмові свята? Як приїжджали одні до одних у гості, організовували дружні зустрічі, проводили цікаві екскурсії, розповідали історію свого села чи родини... А ще, обов'язково, коли були на місці запрошених, ішли на гостину не з порожніми руками, бо так не годиться, а везли з собою щедрі гостинці. А додому завжди повертались із хлібом-сіллю, яким господарі зустрічали своїх гостей.
Така форма спілкування зближувала, зміцнювала як родинні, так і дружні стосунки, збагачувала внутрішній світ та розширювала кругозір.
На жаль, з початком пандемії коронавірусу у світі така практика припинилася. І якщо в інших країнах після подолання ковіду її переважно відновили, то в Україні цього зробити поки що не змогли. Адже нас спіткала ще більша чума двадцять першого століття, ніж пандемія, – війна, яку спричинила загарбницька політика російської влади.
Та попри усі труднощі українці завжди були і залишаються дружніми та щирими у спілкуванні, а ще завжди відкриті до нових знайомств і корисних зустрічей. Тому, навіть у період воєнних дій, продовжуємо розвиватись, встановлюємо нові зв'язки і вибудовуємо міцні партнерські стосунки зі своїми дружніми сусідніми - європейськими народами. Тим паче, що після того, як світ побачив міць і відвагу української нації, її волю і жагу до вільного і незалежного життя, українцями почали захоплюватися. У нашої країни з'явилося стільки друзів, що ворогам і не злічити. Саме вони підтримали наш нарід у важку хвилину і продовжують допомагати у боротьбі із загарбниками.
А ще докладають усіх зусиль для того, аби допомогти нашим громадам розвиватись, долати наслідки воєнних дій, зберігати віру у краще майбутнє, вселяють надію на те, що Україна обов'язково переможе і на нашій квітучій землі запанує такий бажаний мир.
Багато громад нашого краю здружилися із представниками органів місцевого самоврядування Німеччини, Румунії, Польщі, Молдови. Кельменецька у цьому плані також має гарні успіхи, адже заручилась підтримкою і підписала Меморандуми про дружні відносини із територіальними громадами Польщі (2023 рік) та Молдови – у серпні 2024 року. Тоді до нашого краю із дружнім візитом приїжджала делегація містечка Гідігіч. Молдовські колеги ознайомилися із розвитком культури, освіти, соціальної сфери, економіки нашої громади та засвідчили своє прагнення стати для Кельменеччини справжніми друзями.
Нещодавно Кельменецька громада отримала запрошення від сільського голови Гідігіч Вікторії Калмиш відвідати з гостинами храмове свято їхнього населеного пункту і взяти участь у відкритті урочистостей з цієї нагоди. Звичайно, кельменчани радо погодились.
Ранесенько чотирнадцятого жовтня делегація із п'ятнадцяти осіб вирушила у дорогу. До складу групи, яку очолили заступники кельменецького селищного голови Станіслав Грубий та Роман Дворський та працівників відділу економіки та інвестицій Кельменецької селищної ради Ігор Урсуляк і Петро Калинчук, увійшли також працівники культури Кельменеччини – директорка Центрального будинку народної творчості та дозвілля Алла Ілаш та знані кухарки, а за сумісництвом і керівниці клубних установ Інна Присяжнюк (БК с. Бурдюг), Наталія Корній (БК с. Ленківці) та Світлана Костюк (БНТД с. Комарів). Ці господині не лише бездоганно підготували вітальну програму, яку блискуче представили у примарії Гідігіч, а й презентували цілі корзини власноруч приготовлених гостинців, вишиту бесарабську сорочку, сувеніри із емблемою регіонального фестивалю «Душа народу в килимі цвіте» та фотоальбом «Смаки Кельменеччини», де вміщено фото всіх мальовничих куточків нашого краю. Допомагали у презентації Кельменеччини на території Молдови старости старостинських округів нашої громади: Андрій Бабинський (Новоселиця), Володимир Пасічник (Вартиківці), Станіслав Сухар (Бернове). І, звичайно, яке свято може обійтися без наших артистів, які чудово доповнюють будь-яке дійство. Тож українські народні та популярні пісні жителям села Гідігіч дарували дует «А ми удвох» у складі Володимира Паламарчука та Миколи Ганіна, а також Яна Биховська, а також авторка цих рядків.
Зустрічали кельменчан Вікторія Калмиш разом зі своїми заступниками та радниками. Колеги з Молдови провели міні-екскурсію своїм населеним пунктом і першою «зупинкою», оскільки свято було храмовим, стала місцева православна Свято Покровська церква, яка має майже двохсотлітню історію. Місцевий священник гостинно зустрів гостей, розповів про всі складні етапи відновлення церкви у їхньому селі, висловив слова підтримки українському народові. З його промови найбільше запам'яталися слова про те, що Біблія вчить християн любити всіх, вірити, допомагати і підтримувати одне одного. Він зазначив, що Рай на землі ми відновити вже не в змозі, проте наше завдання зробити все можливе для того, аби не перетворити її на пекло.
Делегація побувала і у приміщенні так званої примарії (сільської ради), яке вразило своєю компактністю та охайністю.
А далі був виступ на святковому дійстві, яке відбувалось на місцевому стадіоні. Того дня там було гамірно, людно і весело (учасники гостинної групи навіть по доброму заздрили гостинним молдованам, адже у нас вже давно такого не було).
Кельменчан зустрічали і проводжали гучними оплесками, здається навіть мовний бар'єр не має значення. Адже виступи та промови кельменчан були настільки емоційними, що їх зрозумів кожен.
Кілька годин спілкування, творчості та знайомств пролетіли, наче одна мить. Делегація з безліччю позитивних емоцій та захопливих вражень поверталася додому з упевненістю, що ще незабаром із зустрічним візитом до нашої громади завітають представники села Гідігіч. І ми їм неодмінно покажемо всю свою гостинність, щедрість і талант.
Надія ПАУК.
