ПОЛОЖЕННЯ ПРО ВНУТРІШНЮ СИСТЕМУ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ОСВІТИ КЗ «КЕЛЬМЕНЕЦЬКА МУЗИЧНА ШКОЛА ІМЕНІ М.ТКАЧА» КЕЛЬМЕНЕЦЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ ДНІСТРОВСЬКОГО РАЙОНУ ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Дата: 17.10.2024 12:29

Кількість переглядів: 40

ПОЛОЖЕННЯ
 ПРО ВНУТРІШНЮ СИСТЕМУ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ОСВІТИ
 КЗ «КЕЛЬМЕНЕЦЬКА МУЗИЧНА ШКОЛА ІМЕНІ М.ТКАЧА»

КЕЛЬМЕНЕЦЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ ДНІСТРОВСЬКОГО РАЙОНУ

ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ 

селище Кельменці, 2024 рік

І. Загальні положення

Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти у комунальному закладі «Кельменецька музична школа імені М.Ткача» Кельменецької селищної ради Дністровського району Чернівецької області (далі – Школа) розроблено відповідно до Законів України «Про освіту», «Про позашкільну освіту». Система забезпечення якості освіти у Школі складається із системи забезпечення якості освітньої діяльності та якості позашкільної освіти (система внутрішнього забезпечення якості освіти).

Внутрішня система забезпечення якості освіти у Школі розбудовується на виконання статті 41 Закону України «Про освіту» з метою здійснення Школою контролю за своєю діяльністю щодо забезпечення якості освіти. 

Процес створення та реалізації внутрішньої системи забезпечення якості освіти Школи базується на таких принципах:

• автономія Школи;

• забезпечення якості освіти та якості освітньої діяльності;

• забезпечення рівного доступу до позашкільної освіти без дискримінації за будь-якими ознаками;

• академічна доброчесність;

• академічна свобода; 

• свобода вибору видів, форм і темпу здобуття освіти, освітньої програми Школи, інших суб’єктів освітньої діяльності;

• гнучкість та адаптивність системи освітньої діяльності;

• гуманізм;

• демократизм, дитиноцентризм;

• доступність для кожного громадянина всіх форм і типів освітніх послуг, що надаються державою;

• постійне вдосконалення освітньої діяльності;

• урахування впливу зовнішніх чинників;

• цілісність системи управління якістю освіти.

Метою розбудови та функціонування внутрішньої системи забезпечення якості освіти у Школі є постійне й послідовне підвищення якості позашкільної освіти та формування довіри громади до Школи.

Відповідальність за впровадження внутрішньої системи забезпечення якості освіти у Школі покладається на директора закладу. 

Стратегія (політика) внутрішньої системи забезпечення якості освіти

Місія Школи - забезпечення прав учнів на здобуття якісної позашкільної освіти мистецького спрямування; усебічний розвиток обдарованої особистості, підготовка до активної професійної та громадської діяльності.

Формування цілісності світогляду здобувача освіти через взаємодію мистецької  галузі з іншими галузями для виховання громадянської позиції, усвідомленої ідентичності українця та істинного, неформального патріотизму.

Для здійснення місії та реалізації Стратегії розвитку Школи пріоритетними є безперервне професійне вдосконалення педагогів; створення середовища для розвитку творчого мистецького потенціалу учнів, їх художньо-естетичного розвитку, підвищення рівня фахової майстерності; забезпечення комфортного, безпечного та мотивуючого освітнього середовища для всіх учасників освітнього процесу.

Візія Школи полягає у створенні мистецького закладу, де буде формуватися цілісний освітньо-культурний простір, завдяки якому відбувається становлення світорозуміння, світосприйняття та світоглядної культури особистості, реалізація їхніх індивідуальних освітніх траєкторій, а також збагачення її емоційної сфери тощо.

Школа має власну матеріально-технічну базу для провадження мистецької  діяльності. 

Мета Школи - надати можливість здобувачам освіти реалізувати свої прагнення через здобуття якісної позашкільної освіти мистецького спрямування та формування естетичного світогляду тощо.

Для досягнення мети перед Школою стоять такі завдання:

• створити належні матеріально-технічні умови для організації та здійснення мистецької діяльності;

• забезпечити безперервний професійний та особистісний розвиток викладачів;

• організувати співпрацю із закладами загальної середньої, фахової перед вищої та вищої освіти Чернівецької області, України та ближнього зарубіжжя що сприятиме здійсненню якісного навчання, розвитку, підготовці до конкурсів/фестивалів;

• сприяти  якісній підготовці здобувачів освіти до вступу у фахові заклади вищої освіти мистецького спрямування;

• сформувати безпечний психологічно комфортний простір для навчання та виховання успішних учнів та ефективної діяльності педагогічних працівників;

• уміння переносити знання в нову життєву ситуацію та застосовувати їх.

Компоненти внутрішньої системи забезпечення якості освіти, що є пріоритетними для Школи:

• забезпечення матеріально-технічних умов Школи, безпеки перебування в Школі всіх учасників освітнього процесу, моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища, оновлення методичної бази освітньої діяльності;

• контроль якості знань, умінь і навичок учнів, розроблення рекомендацій щодо їх покращення, формування у здобувачів освіти відповідального ставлення до навчання, забезпечення прозорості та об’єктивності оцінювання результатів навчання;

• контроль за виконанням навчальних планів та освітніх програм, створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників, використання сучасних та інноваційних методичних підходів до проведення уроку, дотримання принципів академічної доброчесності усіма учасниками освітнього процесу;

• удосконалення управлінських процесів у Школі на основі принципів людиноцентризму, партнерства, лідерства та інноваційності.

Для відстеження ефективності функціонування та розвитку внутрішньої системи забезпечення якості освіти у Школі здійснюється самооцінювання освітніх й управлінських процесів. За результатами самооцінювання формується річний звіт про якість освітньої та управлінської діяльності закладу позашкільної освіти, відповідно до якого ухвалюється внесення змін до перспективного та річного планів роботи, освітньої програми тощо. 

Система внутрішнього контролю за якістю освітньої та управлінської діяльності спрямована на реалізацію Стратегії розвитку Школи, якісного виконання освітньої програми, стратегічного та річного планування діяльності закладу позашкільної освіти.

Процедури формування компонентів внутрішньої системи забезпечення якості освіти Школи

Самооцінювання якості освітньої діяльності та якості освіти здійснюється щорічно за одним із чотирьох напрямів за основними критеріями діяльності, а комплексно – один раз на декілька років.

До оцінювання залучаються адміністрація, окремі педагогічні працівники Школи, батьки здобувачів освіти, представники засновника, територіального управління ДСНС тощо.

Система внутрішнього забезпечення якості освітньої діяльності та якості освіти Школи є гнучкою: за результатами щорічного аналізу за рішенням педагогічної ради до системи можуть вноситися зміни. Обов’язково здійснюється аналіз таких даних та показників, які впливають на освітню діяльність:

підсумкове оцінювання результатів навчання;

фінансування закладу позашкільної освіти;

кількісно-якісний кваліфікаційний склад педагогічних працівників тощо.

ІІ. Напрями внутрішньої системи забезпечення якості освіти ЗПО

Внутрішня система забезпечення якості освіти Школи спрямована на реалізацію візії та місії закладу і  формується за такими напрямами:

• освітнє середовище ЗПО;

• система оцінювання здобувачів освіти;

• педагогічна діяльність педагогічних працівників;

• управлінська діяльність.

Методи та інструменти самооцінювання

1. Напрям оцінювання «Освітнє середовище закладу позашкільної освіти»

Висновки та пропозиції до планування роботи закладу за результатами оцінювання якості освітнього середовища виносяться відповідальними особами на розгляд педагогічної ради, яка затверджує зміни у діяльності закладу в напрямку вдосконалення умов здійснення якісного освітнього процесу. За результатами самооцінювання напряму, затвердженими педагогічною радою керівник закладу може звертатись до засновника щодо покращення рівня забезпечення освітнього середовища закладу освіти. 

2. Напрям оцінювання «Система оцінювання здобувачів освіти»

 Висновки за результатами системи оцінювання здобувачів освіти виносяться на розгляд педагогічної ради, яка затверджує рекомендації щодо плану роботи на наступний навчальний рік.

Критерії оцінювання учнів, що застосовуються педагогами закладу зафіксовані для кожної навчальної дисципліни в робочих навчальних програмах.  

Критерії, правила і процедури оцінювання здобувачів освіти

Компетентнісна освіта зорієнтована на практичні результати, досвід особистої діяльності, вироблення ставлень, що зумовлює принципові зміни в організації освітнього процесу, який стає спрямованим на розвиток конкретних цінностей і життєво необхідних знань і умінь здобувачів освіти.

            У контексті цього змінюються і підходи до оцінювання результату освітньої діяльності здобувачів освіти як складової освітнього процесу. Оцінювання має ґрунтуватися на позитивному принципі, що передусім передбачає врахування рівня досягнень учня.

            Результати освітньої діяльності здобувачів освіти на всіх етапах освітнього процесу не можуть обмежуватися знаннями, уміннями, навичками. Метою навчання мають бути сформовані компетентності, як загальна здатність, що базується на знаннях, досвіді та цінностях особистості. Підсумком навчання учнів закладу позашкільної освіти є сформованість у них пізнавальної, практичної, творчої і соціальної компетентностей:

• Пізнавальні компетентності передбачають оволодіння поняттями та знаннями у галузі мистецтва; основних процесів суспільного життя; набуття знань про морально-психологічні якості; способи організації змістовного дозвілля;

• Практичні компетентності передбачають формування різноманітних мистецьких умінь та навичок, здатності реалізовувати і захищати свої права, орієнтуватися у соціальних відносинах, встановлювати зв’язки між подіями і явищами, формулювати, висловлювати та доводити власну думку, позицію;

• Творчі компетентності передбачають набуття досвіду власної творчої діяльності з мистецьких знань, розв’язання творчих завдань, здатності виявляти творчу ініціативу; розвиток дослідницьких здібностей, системного, фахового, просторового і логічного мислення, уяви, фантазії; потреби у творчій самореалізації та духовному вдосконаленні;

• Соціальні компетентності орієнтовані на досягнення високого рівня освіченості і вихованості; емоційний та інтелектуальний розвиток; формування позитивних особистісних якостей (самостійність, наполегливість, працелюбство та ін.), ціннісного ставлення до себе та оточуючих, вміння працювати в колективі; розвиток здатності до професійного самовизначення, творчого становлення; формування громадянської поведінки, патріотизму, любові до України.

Основними функціями оцінювання навчальних досягнень вихованців є:

• контролююча – визначається рівень досягнень вихованців, рівень засвоєння нових знань;

• навчальна – організація підсумкової роботи, яка сприяє повторенню, поглибленню знань, їх систематизації, вдосконаленню умінь та навичок;

• діагностуюча та коригуюча – з’ясування труднощів, які виникають в учнів під час освітнього процесу, виявлення прогалин у знаннях дітей та внесення педагогом певних коректив;

• стимулюючо-мотиваційна – підсумкова робота розвиває у здобувачів освіти відповідальність, спонукає їх до змагань, формує позитивний мотив до творчості;

• виховна – формує в у учнів вміння відповідально і зосереджено працювати, застосовувати прийоми контролю і самоконтролю, сприяє розвитку активності та системності у відвідуванні уроків.

Оцінювання знань, умінь, навичок учнів базується на рівневій технології оцінювання. В основу такої технології оцінювання навчальних досягнень вихованців покладено орієнтири чотирьох рівнів: П, С, Д, В (початковий, середній, достатній, високий).

Рівень, на якій у той чи інший момент перебуває учень, визначається за такими показниками:

• початковий рівень (репродуктивний) – демонстрація навичок учня характеризується початковими уявленнями про зміст програми; учень виконує незначну частину практичних завдань та розумових операцій відповідно набутим знанням;

• середній рівень – учень знає і виконує основний навчальний матеріал, може виконувати завдання за зразком, володіє елементарними технологічними і розумовими навичками;

• достатній рівень – учень знає суттєві ознаки понять, явищ змісту програми; уміє пояснювати основні закономірності взаємозв’язку між розділами та темами; самостійно застосовує знання; здатний до розумових операцій, самоаналізу своїх дій, вміє робити висновки, виправляти допущені помилки. Дає повну, правильну, логічну, обґрунтовану відповідь, хоча іноді бракує власних суджень. Учень здатний самостійно застосовувати знання не лише у знайомих, а й у змінених ситуаціях;

• високий рівень – знання і вміння учня є глибокими, міцними, узагальненими і системними; уміє застосовувати їх для виконання творчих завдань; вміло і самостійно оцінює різноманітні ситуації, явища, факти. Відстоює свою особисту позицію, виступає на уроках в ролі помічника педагога.

Рівневі показники оцінювання знань здобувачів освіти – це є перша складова  ефективності освітньої діяльності учнів.

Участь у публічних заходах відповідно до напряму мистецької діяльності, та їх досягнення – це друга складова якісної роботи учнів.

Результати освітньої діяльності здобувачів освіти визначені прогнозованим результатом, зафіксованим для кожної навчальної дисципліни її робочою навчальною програмою.

 3. Напрям оцінювання «Педагогічна діяльність педагогічних працівників»

Критерії оцінювання якості педагогічної діяльності відповідають критеріям підготовленості педагогічних працівників, визначених у «Положенні про атестацію педагогічних працівників закладів (установ) освіти сфери культури» затвердженим наказом Міністерства культури України від 12.07.2018 року № 628, «Професійному стандарті «Викладач мистецької школи (за видами навчальних дисциплін)» затвердженим наказом Міністерства економіки України від 04.05.2022 року № 1110-22 та  5 від 31.05.2021р. ) та постанові Кабінету Міністрів України № 800 від 21.09.2019 року (зі змінами) “Деякі питання підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників”.

4. Напрям оцінювання «Управлінська діяльність»

 Управлінська діяльність керівних працівників закладу позашкільної освіти на сучасному етапі передбачає вирішення низки концептуальних положень:

• створення умов для переходу від адміністративного стилю управління до громадсько-державного;

• раціональний розподіл роботи між працівниками закладу з урахуванням їх кваліфікації, досвіду та ділових якостей;

• забезпечення оптимальної організації освітнього процесу, який би забезпечував належний рівень освіченості і вихованості учнів та підготовку їх до життя в сучасних умовах;

• визначення найбільш ефективних для керівництва шляхів і форм реалізації стратегічних завдань, які б повною мірою відповідали особливостям роботи закладу та діловим якостям адміністрації, раціональне використання часу всіма працівниками закладу;

• правильне й найбільш ефективне використання навчально-матеріальної бази ЗПО та створення сприятливих умов для її поповнення та оновлення в сучасних умовах;

• забезпечення високого рівня працездатності всіх учасників освітнього процесу;

• створення здорової творчої атмосфери в педагогічному колективі;

• вивчення інтересів і потреб місцевої громади й суспільства в цілому, щоб визначати нові цілі й завдання;

Діяльність керівника закладу позашкільної освіти визначається такими чинниками, як:

• рівнем його компетентності;

• обраною концепцією власної діяльності;

• рівнем розвитку і спрямованості організаційної культури закладу.

Установити ефективність освітнього процесу, якість створених умов для його проведення, вплив керівника на продуктивність роботи Школи неможливо без належної оцінки результатів його діяльності.

Оцінювання управлінської діяльності складається з чотирьох етапів:

• підготовчий етап

на підготовчому етапі відповідальною особою проводиться відбір, систематизація та аналіз матеріалів, що характеризують динаміку розвитку закладу позашкільної освіти, рівень управлінської діяльності його керівників; аналізуються статистичні дані;

• основний етап

включає самоаналіз та самооцінку управлінської діяльності керівником закладу позашкільної освіти; внесення коректив в управлінську діяльність керівників за результатами самої експертизи; отримання інформації про соціально-психологічний клімат у ЗПО та рівень знань здобувачів освіти; визначення відповідності діяльності керівників закладу нормативним аспектам управління, проблем та резервів розвитку закладу, напрямків надання методичної допомоги; загальна оцінка управлінської діяльності, підготовка висновків та пропозицій;

• підсумково-корекційний

глибокий аналіз предмету експертизи, формування банку даних за її результатами, планування розвитку закладу позашкільної освіти; регулювання та корекція управлінської діяльності, виявлення якісних змін предмету експертизи та прогнозування розвитку ЗПО;

• регулятивно-корекційний

вдосконалення та коригування окремих напрямків та форм управління освітнім процесом.

Директором Школи створюються необхідні умови для оптимальної діяльності учасників освітнього процесу, усуваються виявлені недоліки в роботі, здійснюється реалізація програм стратегічного розвитку Школи.

Вимоги до ділових та особистісних якостей директора Школи:

• цілеспрямованість та саморозвиток;

• компетентність;

• динамічність та самокритичність;

• управлінська етика;

• прогностичність та аналітичність;

• креативність, здатність до інноваційного пошуку;

• здатність приймати своєчасне рішення та брати на себе відповідальність за результат діяльності.

Ефективність управлінської діяльності директора Школи включає стан реалізації його управлінських функцій, основних аспектів та видів діяльності, ступінь їх впливу на результативність освітнього процесу в Школі.

  ІІІ. Узагальнення результатів самооцінювання внутрішньої системи забезпечення якості освіти у Школі

За результатами самооцінювання закладу члени робочої групи формують аналітичні довідки. Відповідальна особа формує висновки та рекомендації, які подаються на розгляд педагогічної ради, затверджуються наказом директора та оприлюднюються на сайті Засновника.  Висновки та рекомендації подаються до відповідного відділу Кельменецької селищної ради. Директор може звернутися до засновника відповідно рекомендацій щодо усунення виявлених під час самооцінювання закладу недоліків.

« повернутися