ІВАСЮК РУСЛАН ВОЛОДИМИРОВИЧ, молодший сержант
(31.12.1973 - 05.03.2024)
Молодший сержант військової частини А4889
Місце народження: селище Кельменці Кельменецького (нині Дністровського) району
Місце смерті: м. Святогірськ Донецької області
Народився Руслан 31 грудня 1973 року у селищі Кельменці, нині Дністровського району Чернівецької області. Після закінчення середньої школи навчався у Хотинському сільськогосподарському технікумі. Строкову службу проходив у Закарпатській області.
Повернувся до рідних Кельменців гарним і статним молодим чоловіком. Тут розпочав свій трудовий шлях, працюючи інспектором Кельменецької митниці. Згодом одружився. Разом із дружиною Оксаною народили і ростили двох дітей – донечку Віку та синочка Володю.
Згодом подружжя започаткувало власний бізнес, але сімейне життя не склалось і Руслан Володимирович переїжджає до Одеси. Деякий час він продовжував займатись бізнесом, але згодом почав працювати водієм у автопарку. Рідні та близькі характеризують Руслана, як дуже щиру, позитивну та приємну у спілкуванні людину.
25 квітня 2023 року Руслан Івасюк був мобілізований до лав ЗСУ Одеським ТЦК. Служив оператором польової лазні взводу забезпечення 2-го самохідного артилерійського дивізіону ВЧ А 4689, молодший сержант. Воював на Донецькому напрямку. Він до останнього подиху хоробро захищав Батьківщину, мужньо виконуючи бойові завдання, стримуючи ворожі атаки.
Помер воїн 5 березня 2024 року поблизу міста Святогірськ Краматорського району Донецької області внаслідок гострого інфаркту під час мінометного обстрілу. Захисника поховано 14 березня у Кельменцях. У воїна залишились дружина, діти, сестра Світлана та племінник Сергій.
У грудні 2024 року в центрі Дністровського району – селищі Кельменці відкрито Алею Слави – місця вшанування пам’яті усіх захисників України, уродженців Кельменецької громади, які загинули, захищаючи суверенітет та територіальну цілісність нашої держави в російсько-українській війні. Серед них і Руслан Івасюк.
Кельменецька центральна бібліотек
