КЛЕЦЬ ОЛЕКСАНДР ФЕДОРОВИЧ, молодший сержант
(16.10.1981 – 14.08.2022)
Місце народження: м. Новодністровськ Сокирянського (нині Дністровського) району, похований у с. Нелипівці Кельменецького (нині Дністровського) району
Місце смерті: с. Богородичне Краматорського району Донецької області
Нагороди: орден «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно)
Народився 16 жовтня 1981 року в місті Новодністровськ Сокирянського району (нині Дністровського району) Чернівецької області. Зростав міцним, прудким, спортивним хлопчиком, любив активні забави. Чудово грав у футбол, навіть отримав від друзів прізвисько «Марадона». Після закінчення Новодністровської загальноосвітньої школи №3 вступив до Кам’янець-Подільського університету імені Івана Огієнка на спеціальність «Фізична культура і спорт». Цю спеціальність обрав не випадково, адже з дитинства захоплювався спортом. Чудово грав у футбол за, що отримав прізвисько «Марадона». Після закінчення вишу жив і працював у Чернівцях. Неодноразово, особливо в дитинстві, приїжджав на малу батьківщину своїх батьків в село Нелипівці Кельменецького району (нині Дністровський район).
У 2015 році Олександр Клець підписав контракт на три роки та пішов добровільно служити у Збройні сили України. Був учасником антитерористичної операції та операції об’єднаних сил на Сході України. Після закінчення контракту працював охоронцем, певний час проживав та трудився за кордоном. Коли в Україні почалося повномасштабне вторгнення росіян, молодший сержант Олександр Клець повернувся додому та разом зі своїми побратимами пішов захищати рідну землю. Оскільки був фізично витривалим, то з 29 березня 2022 року служив молодшим сержантом, командиром відділення військової частини А4165 Збройних сил України. Разом із побратимами самовіддано боровся з ненависним ворогом. За словами друзів по зброї, Олександр був відважним, сильним та мужнім.
Загинув захисник 14 серпня 2022 року внаслідок артилерійського обстрілу в районі села Богородичне Краматорського району Донецької області. Поховали молодшого сержанта Олександра Клеця на Кельменеччині – у Нелипівцях, рідному селі батьків.
Оповиті гірким смутком залишились мати Зоя, батько Федір, син Дмитро, земляки та побратими. «Герої смерті непідвладні»,– так сказав про воїна-захисника Олександра Клеця буковинський поет Віталій Демченко, а також він присвятив герою-захиснику вірш.
Кельменецька центральна бібліотека
