ПОЛОЖЕННЯ ПРО ЗАПОБІГАННЯ І ПРОТИДІЮ НАСИЛЬСТВУ ТА ЖОРСТОКОМУ ПОВОДЖЕННЮ З ДІТЬМИ
Загальні положення
1.1. Положення про запобігання і протидію насильству та жорстокому поводженню з дітьми (Далі - Положення) розроблено з урахуванням Типової програми унеможливлення насильства та жорстокого поводження з дітьми, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04 червня 2025 р. № 658 (далі – Типова програма), та відповідно до:
- Закону України «Про охорону дитинства» від 13.04.2021 № 1661-IX (зі змінами, зокрема частини 6 статті 10);
- Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 07.01.2018 № 2229-VIII (зі змінами станом на листопад 2025 р.);
- Закону України «Про освіту» від 05.09.2017 № 2145-VIII (зі змінами);
- Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)» від 18.12.2018 № 2657-VIII;
- Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо запобігання насильству та унеможливлення жорстокого поводження з дітьми» від 06.06.2024 № 3792-IX;
- Постанови Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 № 658 «Про затвердження Порядку взаємодії суб’єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству і насильству за ознакою статі» (зі змінами);
- Наказу Міністерства освіти і науки України від 28.12.2019 № 1646 «Деякі питання реагування на випадки булінгу (цькування) та застосування заходів виховного впливу в закладах освіти» (зі змінами станом на 2025 р.);
- Конвенції ООН про права дитини;
- інших нормативно-правових актів України з питань захисту прав дитини та протидії насильству (станом на листопад 2025 р.).
1.2. Основною метою Положення є унеможливлення насильства та жорстокого поводження з дітьми, створення безпечного освітнього середовища, вільного від психологічного, фізичного, економічного, сексуального насильства, домашнього насильства, булінгу (цькування), кібербулінгу, експлуатації, найгірших форм дитячої праці та інших проявів жорстокого поводження. Положення забезпечує права дитини на захист, профілактику, виявлення та реагування на випадки насильства.
1.3. Насильство та жорстоке поводження з дитиною включають: психологічне, фізичне, економічне, сексуальне насильство, булінг (цькування), домашнє насильство, насильство за ознакою статі, кібербулінг, експлуатацію, примусову працю та інші форми, визначені законодавством.
1.4. Булінг (цькування) – діяння учасників освітнього процесу, що полягає у психологічному, фізичному, економічному чи сексуальному насильстві, у тому числі з використанням електронних комунікацій, щодо дитини, внаслідок якого заподіяна шкода її психічному або фізичному здоров’ю. Ознаки: систематичність, наявність сторін (кривдник, потерпілий, спостерігачі), заподіяння шкоди, приниження, страху чи ізоляції.
1.5. Положення є обов’язковим для всіх суб’єктів роботи з дітьми у закладі: адміністрації, педагогічних працівників, практичних психологів, волонтерів, батьків (законних представників), здобувачів освіти та інших осіб, які контактують з дітьми.
1.6. Положення поширюється на всю діяльність закладу, включаючи освітній процес, позакласні заходи, онлайн-комунікації. Воно оприлюднюється на вебсайті закладу та в доступному місці для ознайомлення. Усі працівники ознайомлюються з Положенням під підпис (Додаток 1).
1.7. Положення передбачає політики найму працівників: перевірка на відсутність судимостей за злочини проти дітей, навчання з протидії насильству перед допуском до роботи з дітьми.
2. Суб’єкти виконання та сфера застосування
2.1. Суб’єкти виконання: директор закладу (керівник), заступники директора, педагогічні працівники, практичний психолог, соціальний педагог, волонтери, інші фахівці, що контактують з дітьми; батьки та здобувачі освіти.
2.2. Застосовується до всіх дітей та молоді у закладі, незалежно від віку, статусу чи форми навчання.
2.3. Керівник закладу:
- затверджує Положення;
- забезпечує оцінювання ризиків насильства щорічно (анкетування, моніторинг);
- організовує навчання та підвищення обізнаності (не рідше 2 разів на рік);
- створює систему інформування про підозри на насильство (гаряча лінія, електронна форма).
2.4. Педагогічні працівники та волонтери:
- проводять превентивні заходи: бесіди, тренінги з формування навичок захисту від насильства;
- виявляють ознаки насильства та негайно повідомляють керівника чи психолога;
- забезпечують конфіденційність та підтримку потерпілим.
2.5. Практичний психолог та соціальний педагог:
- надають психологічну допомогу потерпілим, кривдникам та свідкам;
- проводять діагностику ризиків (щорічно);
- координують реагування та медіацію.
2.6. Батьки (законні представники):
- ознайомлюються з Положенням під підпис;
- беруть участь у заходах з профілактики;
- повідомляють про випадки насильства поза закладом, що впливають на дитину.
2.7. Здобувачі освіти:
- ознайомлюються з Положенням на виховних годинах;
- обирають уповноважених представників для подання скарг;
- залучаються до превентивних кампаній (рольові ігри, дискусії).
2.8. Співпраця з зовнішніми суб’єктами: служба у справах дітей, Національна поліція, центри соціальних служб, громадські організації, гарячі лінії (116 123 – запобігання насильству; 116 000 – булінг).
3. Превентивні заходи
3.1. Інформування: щорічне ознайомлення всіх учасників освітнього процесу з формами насильства, правами дитини та механізмами захисту.
3.2. Навчання та підвищення обізнаності: тренінги для працівників (з протидії насильству, розпізнаванню ознак); освітні програми для дітей (навички самозахисту, толерантність); семінари для батьків.
3.3. Оцінювання ризиків: щорічний моніторинг (опитування, анкетування) для виявлення потенційних загроз; вжиття заходів для усунення (адаптація приміщень, онлайн-протоколи).
3.4. План превентивних заходів: затверджується щорічно (Додаток 2), включає тематичні тижні, рольові ігри, медіа-кампанії.
4. Заходи з виявлення та реагування
4.1. Виявлення: працівники зобов’язані фіксувати ознаки насильства (зміни поведінки, травми, ізоляція) та подавати первинне повідомлення (Додаток 3).
4.2. Система інформування: заяви подаються усно, письмово чи електронно до керівника, психолога чи комісії з протидії насильству (створюється наказом директора). Анонімність гарантується.
4.3. Розгляд заяви:
- Реєстрація в журналі;
- Розслідування комісією протягом 3 робочих днів (опитування, фіксація доказів, протокол);
- Конфіденційність та захист заявника.
4.4. У разі загрози життю/здоров’ю: негайне повідомлення поліції (102) та служби у справах дітей.
4.5. Реагування на доведені випадки:
- Для потерпілого: психологічна допомога, тимчасовий захист (переведення групи/класу), медична перевірка;
- Для кривдника: виховні заходи (бесіди, плани корекції), дисциплінарні санкції, передача до правоохоронців (якщо кримінал);
- Для свідків: профілактичні бесіди;
- Залучення батьків та медіації.
4.6. Обов’язкове повідомлення: поліції (про всі випадки), служби у справах дітей (якщо дитина – жертва/кривдник), засновнику закладу.
5. Моніторинг та оцінка виконання
5.1. Щорічний моніторинг: звіт керівника про кількість випадків, ефективність заходів.
5.2. Оцінка: анкетування учасників, аналіз ризиків; коригування Положення за потреби.
5.3. Контроль: за заступником директора з виховної роботи.
6. Відповідальність
6.1. За вчинення насильства: адміністративна (ст. 173 КУпАП), кримінальна (ст. 126-1 КК України).
6.2. За нереагування чи приховування: дисциплінарна для працівників, адміністративна для керівника (ст. 173-6 КУпАП).
6.3. Батьки: солідарна відповідальність за дії дитини.
7. Прикінцеві положення
8.1. Положення набирає чинності з моменту затвердження.
8.2. Зміни вносяться за рішенням педагогічної ради з урахуванням Типової програми.
