ГАРБУЗ ОЛЕКСАНДР ВАЛЕНТИНОВИЧ, старший солдат
(10.08.1987 – 22.01.2015)
Місце народження: с. Путрине Кельменецького (нині Дністровського) району
Місце смерті: міста Сніжне Донецької області
Нагороди: орден «За мужність» III ступеня (посмертно)
Народився 10 серпня 1987 року в селі Путрине. Там навчався в початковій школі, згодом – у Лівинецькій ЗОШ I-III ступенів, яку закінчив у 2002 році. Вступив до Кельменецького профтехучилища, після закінчення якого отримав диплом кухаря-кондитера. Навчався в автомобільній школі, успішно склавши іспити на керування автотранспортом категорій «В» та «С». Строкову службу проходив у Мукачеві на Закарпатті.
Олександр рік навчався на економічному факультеті Чернівецького національному університеті імені Юрія Федьковича.
Одружився. Проживав у Чернівцях та Путрині. Згодом переїхав на батьківщину своєї матері в село Анадоли Хотинського району (нині Дністровський район), аби доглядати стареньку бабусю. Виховував трьох дітей – двох синів Михайла і Романа та донечку Софійку. Працював директором приватного підприємства.
На Схід пішов добровольцем навесні 2014 року. Був кулеметником, старшим солдатом 25-ї окремої Дніпропетровської повітряно-десантної бригади Сухопутних військ Збройних сил України, В/Ч А1126 (Гвардійське). Неодноразово потрапляв під обстріли. Був поранений під Добропіллям.
Загинув 22 січня 2015 року поблизу Авдіївки Донецької області, неподалік Донецького аеропорту, від кулі ворожого снайпера. Похований 1 лютого в Анадолах. В Олександра залишились батьки – Валентин і Зінаїда, дружина Людмила і троє неповнолітніх дітей.
Воїн посмертно нагороджений орденом «За мужність» III ступеня Указом Президента від 4 червня 2015 року.
З метою вшанування пам’яті Героя, на фасаді Путринецької початкової школи встановлено меморіальну дошку, а в Анадолах – пам’ятник загиблим воїнам АТО.
Про Олександра Гарбуза, як і про багатьох буковинців, які загинули за Україну, розповідається в книзі Н. Боярчук-Брянської «Янголи букового краю» (2017 р.) та в документальному виданні «Книга Героїв. Перша частина» (2017р.).
А на сторінках книги Ірини Вовк «На щиті. Спогади родин загиблих воїнів. Донецький аеропорт» (2020р.) ділиться своїми спогадами про сина батько Олександра – Валентин. Про Олександра також розповідається у збірнику «Прості обличчя непростої історії» (2021р.), який виданий завдяки Благодійному фонду «Суспільні ресурси та ініціативи».
Кельменецька центральна бібліотека
